Понеділок, 27 травня

Торгові центри та магазини здебільшого працюють під час тривоги: як це має відбуватись відповідно до закону

Наприкінці червня в ТРЦ «Амстор» у Кременчуці після прильоту російської ракети загинули 22 людини. Жертв могло бути менше, але торговельний центр продовжував працювати під час повітряної тривоги: коли в нього влучила російська ракета, у магазинах перебували люди. Як усе має відбуватися згідно з наявними законами та постановами і як усе це працює в Ізраїлі — у матеріалі hromadske.

Якими законами та нормами це взагалі регулюється?

Після 24 лютого в Україні не з’явилося жодних нових постанов чи норм щодо того, як діяти під час повітряних тривог. 

«Єдине нове на цю тему, що виходило після 24 лютого, — це рекомендації ДСНС і деяких військових адміністрацій. З формального погляду вони не обов’язкові для виконання. А загалом із законодавством у цій сфері існує проблема — його фактично немає», — говорить юрист судової практики, працівник юридичної консалтингової компанії «Де-Юре» Владислав Мартинчук.

Окремі правила щодо поводження під час небезпеки є в таких документах:

— Кодекс цивільного захисту України. Це основний закон, який регулює, хто і що має робити у разі будь-якої небезпеки;

— «Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту». Це документ про те, як і коли мають умикатися сирени, а також хто і як має сповіщати людей про небезпеку;

— План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня. Це інструкція про те, як мають реагувати керівники та чиновники у разі небезпеки.

27 липня під час телемарафону секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Володимир Зеленський підписав певні «документи» про відповідальність власників ТЦ та інших осіб, яка покладається на них, якщо співробітники під час атаки перебувають у небезпеці. А втім, про які саме «документи» йдеться, досі невідомо, адже законодавчо це ніяк не врегулювали.

Що за чинними нормами має відбуватись у ТРЦ (магазині, супермаркеті) під час повітряної тривоги?

Насамперед адміністрація ТРЦ повинна сповістити всіх про небезпеку.

«Як саме сповіщати людей, ніде в законодавстві не прописано. Тому деякі роблять оголошення голосом, деякі мають інформаційні табло, а дехто вважає, що звуку сирени достатньо», — пояснює адвокатка юридичної фірми «Семенова і Партнери» Марина Семенова.

Владислав Мартинчук додає, що адміністрація закладу також має повідомити людям, де найближче укриття. В ідеалі адреси укриттів мають бути роздруковані на аркуші та висіти на видному місці. А якщо є укриття під самим ТРЦ, варто намалювати стрілки або схему, як туди дістатися.

На цьому обов’язки адміністрації ТРЦ фактично закінчуються.

Чи мусить адміністрація припиняти роботу ТРЦ та виводити людей?

Ви здивуєтесь, але ні. Вона може це зробити, але не зобов’язана. Понад те — ніхто не може вигнати людей на вулицю.

«Якщо людина не хоче виходити, не можна застосовувати силу або примус, адже це буде порушенням закону. Також немає сенсу викликати поліцію, бо лишатися в ТРЦ під час повітряної тривоги — не правопорушення», — пояснює Владислав Мартинчук. 

Водночас керівництво ТРЦ може понести відповідальність, якщо відвідувачі загинуть. У такому разі треба буде доводити свою невинуватість у суді. Тому адміністрації вигідніше м’яко мотивувати людей вийти. Здебільшого вони вирішують зачинити ТРЦ на вхід і сподіваються, що відвідувачі добровільно вийдуть із приміщення.

«Виводячи людей на вулиці, адміністрація ТРЦ перестає відповідати за їхню безпеку. Бо людина на вулиці перестає бути відвідувачем магазину, а стає звичайним перехожим. У такий спосіб адміністрація знімає з себе відповідальність і перестраховується», — говорить Марина Семенова.

Адміністрації ТРЦ та магазинів не мусять припиняти роботу і продаж товарів — жодне законодавство до цього не зобов’язує. Якщо якась людина поскаржиться, що ТРЦ працює під час тривоги, це ні до чого не призведе. З погляду закону магазин має право продовжити роботу, якщо людей попередили про небезпеку. Тож рішення, яке ухвалив кременчуцький «Амстор» напередодні обстрілу, формально законне.

У деяких регіонах існують місцеві обмеження. Наприклад, військова адміністрація Києва заборонила дитячим майданчикам і дитячим розважальним центрам, що розташовані на території ТРЦ, працювати під час тривог. Але вся інша частина ТРЦ може продовжити роботу.

«Кожен об’єкт має створити інструкцію про дії під час надзвичайних ситуацій: хто і що має робити. Зазвичай ТРЦ мають такі інструкції на випадок пожежі або техногенних надзвичайних ситуацій та аварій. Ракетні обстріли — дещо нове для України, тому більшість ТРЦ не мають плану дій на випадок ракетних обстрілів. У такій інструкції підприємство справді має право вирішити, що продовжить працювати під час повітряної тривоги. Але це не надто правильне рішення, бо воно наражає на небезпеку працівників та відвідувачів», — говорить Владислав Мартинчук.

Кримінальну відповідальність за рішення ТРЦ працювати під час повітряних тривог пропонують запровадити в законопроєкті — аж до трьох років тюрми. Але його ще опрацьовують у комітетах Верховної Ради, тож закон поки що не ухвалили.

Чи мусять працівники магазинів виходити з ТРЦ?

ТРЦ та магазини під час повітряної тривоги зазвичай зачиняють через необхідність гарантувати безпеку працівників. Керівництво має прослідкувати, щоб вони пішли в укриття. Залишитися можуть лише відповідальні за збереження майна. 

Але знову ж таки, якщо якийсь працівник не захоче виходити, змушувати його не можна. Натомість якщо він травмується через обстріл або загине, його відмова евакуюватися стане приводом для того, щоб керівництво не несло відповідальність.

«У такому разі адміністрація може сказати в суді, що відповідні інструкції покинути приміщення були, ця людина відмовилася йти в укриття, щодо неї застосували дисциплінарне покарання і так далі. Тобто керівництво зробило для безпеки все, що змогло», — пояснює Владислав Мартинчук.

Водночас керівництво не має права примушувати працівників продовжувати роботу під час тривог. Це — порушення законодавства про безпеку праці.

«Працівник, якого змушують працювати під час повітряної тривоги, може поскаржитися в Держпродспоживслужбу чи поліцію, тому що це загроза його життю», — додає Марина Семенова.

Чи зобов’язані ТРЦ та магазини мати укриття?

Ні. Жоден чинний закон не зобов’язує їх мати сховища. Відвідувачів можуть відвести на підземний паркінг або на вулицю, жодні норми це не регулюють. Далі люди повинні самотужки піклуватися про свою безпеку.

Хто має нести відповідальність, якщо ТРЦ працював під час повітряної тривоги — і загинули люди?

Це складне питання. Рівень відповідальності вирішуватиме суд. Але навіть там буде важко довести, хто насправді винен у смерті людей, якщо трагедія сталася.

«Якщо дії певних осіб спричинили загибель людей, за кримінальним кодексом вони мають відповідати. Але нюансів дуже багато: все залежатиме від того, чи сповістив ТРЦ про небезпеку, чи організував евакуацію, чи повідомив про розташування укриття тощо. Кожен випадок треба розглядати окремо», — говорить Владислав Мартинчук.

Одним словом, усе впирається в сумлінність та обережність кожної конкретної людини. У межах наявних законів примушувати людей ховатися від обстрілів та виходити з ТРЦ ніхто не має права.

«Докладно розписаних правил поведінки під час повітряної тривоги в законодавстві немає. Тому, на мій погляд, керівництву будь-якого ТРЦ треба зробити максимально розумні кроки, щоб уберегти життя відвідувачів та працівників. А далі вже — відповідальність кожної людини», — резюмує юрист.

А як це працює в Ізраїлі?

У мешканців Ізраїлю є від 15 секунд до кількох хвилин між повітряною тривогою та «прильотом», щоб сховатись у безпечне місце — усе залежить від регіону. По Ізраїлю випускають ракети з одного й того ж місця у Секторі Гази, відповідно що ближче місто до цієї території, то менше часу мине між попередженням та можливою небезпекою. Мешканці кожного ізраїльського міста точно знають, за скільки секунд до них долітає ракета.

«Через це в Ізраїлі дуже чітко регламентовано, як треба поводитися під час тривоги. Кожна секунда важлива, тому всі повинні точно знати, що робити, — розповідає Віра Гайліс, яка переїхала з України в Ізраїль 10 років тому. — За сповіщення населення відповідає спеціальний підрозділ армії — Командування тилу (або Home Front). Воно ж відповідальне за те, щоби правил дотримувалися, а в новобудовах, наприклад, створювали спеціальні безпечні кімнати у кожній квартирі».

За правилами, у кожному громадському приміщенні має бути «мерхав муган» — безпечне місце, де можна сховатися від обстрілу. Без цього не може працювати ні торговельний центр, ні супермаркет, ні готель. Але бігти туди не завжди доцільно. Для кожного випадку прописана своя інструкція: що робити, якщо тривога застала в машині, на паркінгу, в автобусі, у будівлі, на вулиці, з дитиною чи літніми родичами тощо.

«Наприклад, мешканці знають: якщо тривога застала їх на паркінгу біля супермаркету, а не всередині, вони не встигнуть добігти до укриття. Доцільніше впасти на землю та прикрити голову руками. Якщо ти живеш у будинку без укриття, маєш порахувати, скільки бігти до сховища в сусідньому будинку. Якщо бігти 1,5 хвилини, а ракета долітає за 60 секунд — не біжи, а пошукай порівняно безпечне місце у себе», — розповідає Віра.

Якщо сирени застали людей у супермаркеті, вони біжать в укриття разом із працівниками. Ніхто не залишається охороняти гроші або товари. За правилами безпеки всі мають піти і сховатися, включно з касирами та охоронцями, пояснює Віра Гайліс. Але й тривоги там короткі — годинами в укриттях ніхто не сидить: через 5-10 хвилин можна виходити.

За її словами, повітряну тривогу в Ізраїлі ігнорують одиниці — і лише у віддалених містах, де рідко (раз на рік-два) лунають сирени. Наприклад, переважна більшість автівок в Ізраїлі під час тривоги зупиняються, люди з них виходять і падають на землю. Одного разу Віра працювала фотографкою на весіллі в Тель-Авіві. Під час церемонії сирени лунали 5 разів поспіль — і всі гості, рабин та молодята щоразу без жодних нарікань ішли в укриття.

Завдяки таким ретельним заходам безпеки, а також «Залізному куполу», який збиває 80-90% ракет, в Ізраїлі вирує життя навіть у містах, розташованих найближче до Сектора Гази, — Ашкелоні й Ашдоді. Там активно купують житло та будують бізнес.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.
ТЕГИ: