Сивохо хоче, щоб перед ним вибачилася Україна – волонтер Мирослав Гай

787
Сергій Сивохо
Сергій Сивохо

Радник глави Ради національної безпеки України Сергій Сивохо закликав владу України вибачитися перед Донбасом.

Я думаю, що Сивохо хоче, щоб українці вибачилися не перед Донбасом. Мені здається, що в цієї людини глибинна психологічна травма, можливо, ще з дитинства. Він ображений на життя. І від хоче, щоб Україна вибачилася перед ним. За його нікчемне життя коміка-невдахи, який хотів би довести, що він насправді успішний, – пише Мирослав Гай.

Відповідно, з цієї позиції цю заяву і треба розглядати.

Він отримав майданчик, з якого, нарешті, його почують, і починає з нього транслювати свої психологічні травми на суспільство і оточення. Але через те, що він сам їх не до кінця усвідомлює, вони набувають таких форм. Фактично відбувається перенос психотравми на інші теми.

Сивохо отримав майданчик, з якого, нарешті, його почують, і починає з нього транслювати свої психологічні травми на суспільство і оточення

На щось схоже страждав і колишній президент Янукович. В нього теж було: “Почуй Донбас”, “Донбас не стане на коліна” тощо.

Тепер по суті.

Таких грошей, які зараз вкладаються в Донбас, зокрема, в будівництво шкіл, будівництво доріг, будівництво садочків, не було за всю історію незалежної України. Проїдтеся від Харкова до Ізюму, далі в Слов’янськ, відвідайте Волноваху. Так, є проблеми, але є тотальний ремонт доріг, всюди проводиться відбудова, вкладаються кошти.

Подивіться на комп’ютерні класи у школах на лінії розмежування. Наприклад, у Трьохiзбинцi. Не тільки Україна, а вся світова спільнота, весь світ намагається допомогти цим людям вижити і жити в ліпших умовах.

Хто б що не казав, Донбас – глибоко дотаційний регіон. Це було видно навіть по дотаціях, які йшли. Особливо це стало очевидно в умовах децентралізації, коли можна бачити, скільки податків надходить до місцевих бюджетів. І Донбас тут на першому місці не тільки через війну – так було і раніше.

Звичайно, вся Україна має допомагати Донбасу вийти з цієї кризи, бо там відбувається війна. Але це війна не Донбасу – це війна всієї України.

Якщо вже дійсно казати про те, що треба вибачитися, то треба вибачитися усім, особливо тим, хто був дотичний до влади до Революції Гідності. Перед всією Україною. За те, що з однієї з найзаможніших республік Радянського Союзу, найбільшої країни Європи з найбільшим промисловим комплексом, ядерною зброєю – що ми так і не стали повноцінним членом Європейського Союзу, повноцінним учасником цивілізаційного процесу.

Тільки після Революції Гідності у нас розпочався рух в правильному напрямку. Спочатку з ідеологічних питань. Закон про декомунізацію потрібно було прийняти ще 1991 року. Саме через наявність вулиць імені Леніна, Жукова і решти, зокрема, на Донбасі стала можливою та війна, яка зараз відбувається.

Подивіться на Литву. Вчора вони закрили 9 російських телеканалів, розуміючи загрозу так званого “руського міра” і пропаганди. В Україні ж тільки минулого року впав останній Ленін, кат народів.

Тільки зараз ми почали переосмислювати своє криваве минуле, яке є і героїчним, і ганебним водночас. Тільки зараз ми розпочали глобальний національний дискурс.

І в цей великий розлом поколінь на розбитому радянському “Запорожці” врізається жлоб Сивохо. Він розповідає застарілі російські наративи, банальщину, виходить зі своїми психотравмами на широкий загал.

Це трагедія і України, і, напевно, політики Зеленського – що ми так і не спромоглися приводити до влади достойних. Коміки, невдахи, жлоби, хами наразі в країні виявилися найдостойнішими. Принаймні, за вибором народу.

Спочатку це виглядає як комедія, як фарс. Але згодом, нажаль, це все перетвориться на велику трагедію, яка наближається.