30 квітня Львів вшанує пам’ять трьох захисників України, які віддали своє життя за Батьківщину. Церемонія похорону розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, після чого орієнтовно о 11:30 відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Анатолія Аніпчука поховають на Личаківському кладовищі, у полі почесних поховань №87, що на вулиці Пасічній. Тараса Літинця та Олега Обухова знайде останній спочинок на Голосківському кладовищі, у полі 34-В, пише ЛМР.
### Біографії загиблих героїв
Анатолій Аніпчук навчався у загальноосвітній школі Львова, а згодом здобував освіту в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Працював автомеханіком. Його рідні характеризують його як добру, щиру та турботливу особистість, яка завжди готова прийти на допомогу. Анатолій вів здоровий спосіб життя та захоплювався риболовлею. Військову службу він розпочав у складі 116-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, захищаючи територіальну цілісність нашої країни на Донеччині. За свою службу він був нагороджений медаллю “Ветеран війни”. В сім’ї Анатолія залишилися батьки, дружина та діти.
Тарас Літинець навчався у середній школі №90 Львова, а пізніше здобув освіту у професійно-технічному училищі, спеціалізуючись на комп’ютерних технологіях. Працював майстром з виготовлення взуття. Як згадують рідні, Тарас був добрим, спокійним та товариським, цікавився футболом і комп’ютерними іграми. Він став на захист України у 2024 році, беручи участь у військових діях на Миколаївському, Донецькому та Запорізькому напрямках, перебуваючи в складі військової частини А4796. Після себе Тарас залишив дядька, тітку, двоюрідного брата та інші члени родини.
Олег Обухов навчався у ліцеї імені Івана Пулюя, а згодом в Фаховому коледжі інформаційних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка”. Він проходив строкову військову службу і працював радіомеханіком. Рідні описують Олега як добру, справедливу та великодушну людину, яка любила механіку, ремонт техніки та природу. Олег також став на захист України в період повномасштабної агресії, служив у 65-й окремій механізованій бригаді “Великий Луг”, захищаючи територіальну цілісність України на Запорізькому напрямку. У Олега залишилися дружина, онуки та друзі, які завжди пам’ятатимуть його відданість Батьківщині.