п`ятниця, 29 березня

Нейтральний статус України. Що стоїть за заявами Росії і що відповіла Україна

Президент України Володимир Зеленський і представники України та Росії вперше за час переговорів про встановлення миру в Україні почали говорити про конкретні пропозиції щодо безпекового статусу України.

Джерело: ВВС. Україна.

Прапор України у Києві

Вони пролунали на тлі заяв західних аналітиків про поступки, на які може піти Україна на цих переговорах.

Після заяв представників переговорних груп України і Росії своє бачення гарантій безпеки оголосив президент України.

“Австрійський чи шведський варіант”

Після того, як напередодні президент Володимир Зеленський у промові перед лідерами країн Об’єднаних експедиційних сил, які очолює Велика Британія, заявив, що Україна не стане членом НАТО, оскільки цього не хоче сам альянс, від учасників українсько-російських переговорів почали лунати заяви щодо того, яким має бути статус країни та гарантії її безпеки.

Помічник президента Росії Володимир Мединський заявив, що українці на переговорах нібито пропонують створити в Україні австрійський чи шведський варіант демілітаризованої держави.

“Збереження та розвиток нейтрального статусу України, демілітаризація України – обговорюється цілий комплекс питань, пов’язаних із розміром української армії. Україна пропонує австрійський, шведський варіант нейтральної демілітаризованої держави, але при цьому держави, яка має власну армію та військово-морські сили”, – твердить Мединський.

За його словами, ці питання обговорюються на рівні керівників міністерств оборони Росії та України.

Про такі пропозиції України цього ж дня заявив і речник Кремля Дмитро Пєсков. Він додав, що обговорюється “демілітаризація за австрійським чи шведським варіантом зі збереженням власної армії, але без іноземних військових баз”.

Якими можуть бути гарантії безпеки?

Через нетривалу паузу ці заяви росіян прокоментував радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

“Безперечно, ми розуміємо спробу наших партнерів залишитися ініціативною стороною в переговорному процесі. Звідси слова про шведську чи австрійську моделі нейтралітету. Але Україна зараз перебуває у стані прямої війни з Росією. Тому модель може бути лише українською і лише про юридично вивірені гарантії безпеки. І жодних інших моделей чи варіантів”, – наголосив він.

“Що це означає? По-перше, абсолютні гарантії безпеки. Дієві, а не протокольні чи “будапештські”. А це означає, що підписанти гарантій не стоять осторонь у разі нападу на Україну, як сьогодні. Але беруть активну участь на боці України в конфлікті та офіційно забезпечують нам негайне постачання необхідного обсягу зброї”, – пояснює Михайло Подоляк.

“По-друге, Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, які дозволяють чи не дозволяють закривати небо від тих самих крилатих ракет. Нам потрібні прямі й жорсткі гарантії того, що небо обов’язково буде закрите”, – додав представник ОПУ.

“Україна ніколи не була мілітаристською державою, яка б нападала чи планувала напасти на сусідів. На відміну від цих сусідів. Саме тому сьогодні Україна хоче мати справді потужний пул союзників із чітко прописаними гарантіями безпеки”, – наголосив Михайло Подоляк.

Такими союзниками, як пише американське видання Financial Times, посилаючись на кількох учасників переговорів, можуть стати США, Великобританія та Туреччина.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Володимир Зеленський зробив кілька різких заяв на адресу НАТО, перш ніж почали з’являтися повідомлення про нейтральний статус України

Розраховувати на себе і на партнерів

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Київ завжди готовий у різних форматах, аж до найвищого рівня, обговорювати гарантії безпеки для України.

16 березня, виступаючи перед конгресом США, він закликав до створення нового об’єднання держав – U-24. United for Peace, яке було б покликане захищати Україну та інші держави.

“Ми пропонуємо створити об’єднання – U-24. United for peace. Союз відповідальних держав, які мають силу та совість, щоб зупиняти конфлікти. Негайно. За 24 години надавати всю необхідну допомогу. Якщо потрібно – то зброєю. Якщо потрібно – то санкціями. Гуманітарна підтримка. Політична підтримка. Гроші. Усе, що потрібно, щоби зберегти мир”, – наголосив він.

Кілька днів тому Володимир Зеленський жорстко висловлювався на адресу НАТО. Ці заяви деякі аналітики на Заході розцінили як ознаку того, що Київ може піти на поступки Росії в обговоренні статусу країни.

“Зрозуміло, що Україна не є членом НАТО. Роками ми чули про нібито відкриті двері, але вже почули також, що нам туди не увійти. І це правда, і треба це визнавати. Я радий, що наш народ починає це розуміти і розраховувати на себе і на наших партнерів, які нам допомагають”, – сказав Зеленський.

Він розкритикував НАТО, додавши, що альянс чи принаймні деякі його члени “загіпнотизовані агресією Росії, ми чуємо багато міркувань про Третю Світову, яка нібито може через це початись”.

Дипломатичний кореспондент ВВС Джеймс Лендейл, коментуючи заяви Володимира Зеленського на адресу Північноатлантичного альянсу, наголосив, що вони “демонструють його розчарування НАТО, але водночас і ту істину, яка була відома роками як у Києві, так і в Брюсселі: Україна навряд чи скоро приєднається до альянсу”.

“Він говорив про важливість пошуку “нових форматів співпраці з наявними організаціями”, щоб Україна могла мати “надійні” гарантії безпеки. Таким чином, це може бути натяком на поступку, яка могла б стати частиною потенційної угоди з Москвою, яка хоче, щоб Україна мала нейтральний статус”, – пише Джеймс Лендейл.

Водночас він узагальнює думки багатьох аналітиків про те, що потенційне членство України в НАТО було лише ширмою, тоді як “справжнє занепокоєння Путіна пов’язане із загальним спрямуванням України до Заходу та ЄС і прагненням більшої демократії”.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.