– Ти шо, айтішнік? – з презирством запитав мене водій Uber.
Це було так несподівано, що я відірвався від телефону і здивовано подивився на водія
– Га, всі ви так реагуєте
Зареготав водій, продовжуючи дивитися на дорогу. Мені здається, він навіть не дивився на моє здивоване обличчя, він просто знав, що ці слова мене вирвуть з тільки моєї реальності. Ну моєї, і вашої, тому як в таксі я в основному в пошті, або в Facebook. Звичайний такий мужик, років 50. Весь такий мужик – мужиком: грубі пальці, зморшкувате обличчя, вуса. Тільки довжелезний ніс. Ось прям Пінокіо, який вибрався з книжки, і злегка побрехав. І все. Звичайний таксист, модель 1968го року випуску. Він так класно виглядав водієм Uber, що складається враження, що він як в Скайрімі вибирав расу – водій таксі. Просто ідеальне попадання. При чому не такий таксист, як показують стереотипи в картинках “Диявол водить Лада”, а схожий на чувака з серіалу “Далекобійники”. Тільки за кермом старого VW, а не фури.
Найдивнішою була його машина. Там був величезний монітор в центрі панелі приладів, і дзеркало! У кутку дзеркала була карта куди треба їхати. Воно було настільки несподівано, і так зручно, що я мимоволі задивився. На великому екрані бігав список замовлень, куди водій іноді поглядав, прикидаючи брати чи не брати. А телефон просто лежав, на зарядці. Це все виглядало настільки нестандартно, що більше схоже на панель приладу Ентерпрайза в сараї в Хмельницькому.
– Ось у вас в Убері додатки кльові з’явилися!
Чи не втримав я свого захоплення.
– Та шо то, то я всьо сам
Шта? Ні, ну жарти я очікував, але що сам? Поставив нові програми?
– Тобто самі? Ви поставили інші додатки?
– Нє, то в мене син вчиться, но балбєс. Ну то я його книжку взяв, та й почитав. Я раніше комп’ютери продавав, то трохи знаю що там, як.
– Ого! Нічого собі. А ось це дзеркало ви самі сконструювали?
– На аліекспрессі купив. Там Андроід стоит. Це взагалі-то автореєстратор, але екранчик гарно встав. Ну я взяв, и написав невеличка апу, з тою, з апі Убера.
– ЩО?
– Та ну нормально, то в них є апі. Можна взяти останню поїздку, і там координати є. А там вже гугл апі дьоргаю і малюю. За три дні зробив. Бо в того Убера якась гівняна навігація.
А далі? А далі ми мовчали. Я був в шоці, водій дивився на дорогу. Коли ми доїжджали, я таки зважився його запитати:
– А чого в айті не йдете, зарплата все ж більша буде ніж на Убері.
– Та як піду, то буду на тебе схожий.
– О Боже, що зі мною не так?
– Ну дивись, їхали ми біля універу. Дівчата гарні стоять, юбки короткі, їдеш– дивись та насолоджуйся. А ти що? Сидиш і собі в телефоні пропадаєш. А дівчата нащо так вдягаються? Щоб дивились, а не ото всьо як мій син в інтернеті пропадає.
І поїхав.
Автор: Діма Малєєв, Форпост
Підтримайте проект на Patreon
