п`ятниця, 29 березня

Хто несе відповідальність за речі у камері схову

Finance.ua розбирався, чи може охоронець не пустити покупця до магазину з речами та хто нестиме відповідальність, якщо речі з камери схову зникнуть.

Як зазначають у Бюро безоплатної правової допомоги, відповідь на це питання можна знайти у постанові Кабміну від 15 травня № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

Що каже законодавство?
  • Відповідно до постанови, всі суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, окрім товарів, які реалізуються у таких торговельних об’єктах.

Тобто, якщо ви, скажімо, прийшли до продуктового магазину з хлібом, який купили в іншій булочній, ви маєте покласти його до камери схову. Якщо ж в ваших особистих речах немає товарів, які можна придбати і в цьому магазині також – здавати їх в камеру схову не обов’язково.

Взагалі не пустити вас до магазину охоронець не має права. Адже в своїй діяльності вони керуються, зокрема, і ЗУ «Про охоронну діяльність», а його ст. 10 прямо вказує, що здійснювати дії, які посягають на права, свободи та власність фізосіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію забороняється.

Хто несе відповідальність за речі у камері схову?

Якщо ви поклали свої речі до камери схову, всю відповідальність за них несе магазин, навіть незважаючи на оголошення про зворотне, які нерідко можна побачити в торгівельному залі, оскільки ці написи прямо суперечать вимогам Цивільного кодексу України. Адже саме на адміністрацію магазину покладено обов’язок створити умови для збереження речей споживачів.

Коли ви кладете свої речі до камери схову магазину, тим самим ви передаєте, а магазин, в свою чергу, приймає їх на зберігання, і це підтверджується видачею номерного жетона, чи якогось іншого знака, який посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання. Тобто, фактично ви укладаєте з адміністрацією магазину договір зберігання.

Необхідно зауважити, що згідно з вимогами Цивільного кодексу, якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ, як про свою власну. У разі ж втрати чи пошкодження речей, прийнятих на зберігання, зберігач (у нашому випадку – магазин) відповідає на загальних підставах та має* відшкодувати всі збитки*:

  • у разі втрати (нестачі) речей – у розмірі їхньої вартості;
  • у разі пошкодження речей – у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

Що робити, якщо, здійснивши покупки, ви не знайшли в камері схову своїх речей?

Викликайте представників адміністрації та охорону магазину. Якщо домовитися про добровільну компенсацію вартості зниклих речей не вдасться, тоді:

  • викликайте поліцію та вимагайте складення протоколу стосовно зникнення речей;
  • вимагайте вилучення відеозаписів з камер спостереження магазину;
  • фіксуйте все, що відбувається, на камеру свого телефону;
  • візьміть контактні дані покупців, що стали свідками події.

Якщо магазин не визнає свою вину – ви можете звернутися до суду із позовною заявою про відшкодування не лише прямої матеріальної шкоди (вартості зниклих речей), а ще й моральної шкоди, яка була вам задана внаслідок бездіяльності адміністрації магазину.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.