Через обміління річок і пересихання колодязів мешканці гірських сіл Львівщини дедалі частіше облаштовують на своїх подвір’ях свердловини. Проте вода з них далеко не завжди виявляється придатною для споживання — у ній трапляється підвищена концентрація заліза, а подекуди вона має відчутний неприємний запах.
**Свердловина коштувала майже дві тисячі доларів, а вода виявилася непридатною**, пише Суспільне.
Мешканка села Коростів Оксана Паращак два роки тому замовила буріння свердловини глибиною 28 метрів. Родина тоді витратила на це майже дві тисячі доларів і спочатку була задоволена результатом — води вистачало настільки, що навіть ділилися нею із сусідами.
Проте згодом жінка помітила, що вода почала залишати осад, мати специфічний присмак, а на сантехнічних приладах і чайнику з’являвся рудуватий наліт. Білизна після прання також набувала жовтого відтінку. Лабораторний аналіз підтвердив підозри — у воді виявили значне перевищення вмісту заліза.
Щоб вирішити проблему, родина встановила систему фільтрації вартістю понад 50 тисяч гривень. Тепер вода проходить кілька етапів очищення: насос подає її зі свердловини через фільтри, куди регулярно додають спеціальну сіль та періодично замінюють картриджі.
**«Запах тухлих яєць»: сусіднє село теж зіткнулося з проблемою**
У селі Орявчик господар Михайло Минів нещодавно пробурив власну свердловину, однак використовувати воду для пиття чи приготування їжі родина не наважується через різкий запах. Навіть додавання лимона чи м’яти не допомагає позбутися неприємного аромату, схожого на запах тухлих яєць.
Воду зі свердловини чоловік застосовує лише для господарських потреб, зокрема прання, а для пиття та готування набирає воду з місцевого джерела. Лабораторного дослідження своєї свердловини Михайло поки не проводив і не знає, чи вдасться виправити ситуацію, зокрема за рахунок глибшого буріння.
**Чому у воді з’являється залізо та неприємний запах**
Доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Дяків пояснює, що підвищений вміст заліза часто зумовлений природними геологічними особливостями регіону. На Львівщині трапляються поклади жовтих порід — пісків, сланців, які містять залізо. Коли підземна вода фільтрується крізь такі відклади, вона набуває підвищеної концентрації цього елемента.
За словами фахівця, у Карпатах природне очищення води від заліза можливе у водоймах із доброю проточністю та достатнім насиченням киснем. За потреби застосовують і спеціальні технології очищення.
Щодо неприємного запаху, науковець зазначає, що найчастіше причиною є сірководень, який утворюється внаслідок природних хімічних та мікробіологічних процесів у підземних водах зі сповільненим водообміном. Навіть незначна кількість сульфатів у таких умовах може спричинити характерний запах тухлих яєць.
Гідрогеолог додає, що сірководень часто присутній одразу після буріння свердловини, під час її випробування, а у процесі подальшого відкачування води її склад та запах можуть змінюватися. Рідше причиною може бути близькість родовищ мінеральних вод, але це потребує додаткових досліджень.
**Визначити безпечність води можна лише в лабораторії**
Завідувач Стрийського районного відділу Державної установи “Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ” Тарас Рокунець наголошує, що за кольором чи запахом неможливо достовірно визначити, чи безпечна вода для споживання — для цього потрібне лабораторне дослідження.
За його словами, протягом року зі Стрийського району звернулося близько 30 мешканців гірських сіл. Приблизно у чверті випадків показники не відповідали нормативам — виявляли підвищений вміст нітратів, нітритів, заліза та надмірну твердість води. При цьому випадків звернень через запах сірководню саме з гірської місцевості фахівець не пригадує.
Рокунець пояснює, що навіть незначне перевищення показників може мати накопичувальний ефект на організм людини. Для визначення безпечності води дослідники перевіряють як хімічний склад, так і мікробіологічні показники — загалом існують сотні таких критеріїв.
У лабораторії розробили спрощені пакети аналізів для громадян: мінімальне мікробіологічне дослідження коштує близько 500 гривень, а мінімальний пакет санітарно-хімічних показників — приблизно 1790 гривень. Фахівці можуть виїхати на місце для відбору проби або проконсультувати, як правильно зробити це самостійно.
Наявність свердловини на подвір’ї не гарантує автоматичного доступу до якісної питної води. Її склад залежить від низки природних чинників і може суттєво різнитися навіть у межах сусідніх сіл.
