У Великий піст християни б’ють поклони, та не у всі дні це доречно
Як правильно це робити, пояснив отець Ростислав Будзан, член Літургійної комісії Архиєпархії УГКЦ.
– Що таке поклони? Коли їх слід бити?
– Вочевидь, слід почати з того, що в Церкві розрізняють великі (доземні) і малі (поясні) поклони. І лише у Великому пості б’ються великі. Назагал поклін – це вияв покаянної постави і знак почитання. І, припадаючи до землі, ми сповідуємо власну гріховність, а підводячись із колін – виявляємо визволення від гріха силою хреста Господнього, знак якого робимо на собі. Малі поклони робимо щоразу, коли хрестимося.
У всіх Східних Церквах, а перш за все у Церквах візантійської традиції, до якої належить Українська Греко-Католицька Церква, а також Православні Церкви, є великі поклони. Коли ми б’ємо їх, то, перехрестившись, повинні промовляти молитву святого Єфрема Сирина (IV ст.). А молитва “Претерпівий за нас страсти…” – це,
власне, дослівний переклад латинської молитви, тому почути її можна не на кожній парафії.
– Чи обов’язково поклони бити з молитвою, чи досить перехреститися, вживаючи традиційне “Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа Амінь”?
– Усе ж таки слід промовляти або Єфремову молитву, що є ідеальним у східній традиції, або “Претерпівий за нас страсти…”. Бо маємо чіткий церковний припис, де зазначено, що саме потрібно говорити при доземних поклонах.
– То коли заведено бити поклони?
– П’ять днів у тижні під час посту належить бити поклони. А в суботу і неділю – ні. Бо субота і неділя – це завжди радісні дні: у суботу було зішестя в ад Христа, а в неділю – воскресіння Ісуса Христа. Тому суботи і неділі цілого року ніколи не є постами, і в ці дні поклони не б’ють. Так само недоречно, коли люди б’ють їх
поза Великим постом — нема такого припису. Неправильно бити доземний поклін і під час Божественної літургії.
Підтримайте проект на Patreon
