У Львові відбулися заходи з нагоди вшанування пам’яті діячів Української Гельсінської групи. Урочистості розпочалися з панахиди на полі Почесних поховань, де знайшли вічний спочинок Захисники та Захисниці України. Учасники заходу запалили лампадки й поклали квіти на могили загиблих військових.
Після цього присутні вшанували пам’ять усіх представників Української Гельсінської групи, похованих на Личаківському кладовищі. Загалом тут спочивають дев’ятеро українських правозахисників, пише ЛМР.
На полі Почесних поховань №67 поховані Михайло Горинь, Іван Кандиба, Ірина Сеник, Стефанія Шабатура, Данило Шумук та Юрій Шухевич-Березинський. Поле Почесних поховань №76 стало місцем останнього спочинку Василя Січка та Стефанії Петраш-Січко, а на полі №42 похований Петро Січко.
До вшанування долучилися правозахисники, колишні радянські політв’язні, військовослужбовці, історики, школярі та студенти, представники міської влади, духовенство й небайдужі львів’яни.
Захід став частиною відзначення Львовом 50-річчя заснування Української Гельсінської групи — об’єднання правозахисників, які боролися проти порушень прав людини та національних прав українців у часи Радянського Союзу.
**Довідково**
Українська Гельсінська група — перша в Україні легальна правозахисна організація — виникла 9 листопада 1976 року в умовах брежнєвського тоталітарного режиму. Її члени відкрито вимагали від радянської влади виконання міжнародних зобов’язань щодо прав людини, зокрема положень Гельсінських угод, та дотримання національних прав українського народу.
Незважаючи на легальний характер діяльності групи та підтримку з боку західних демократичних країн, її учасники постійно потерпали від переслідувань радянської влади. Майже всі члени організації пройшли через табори та каральну психіатрію, а деякі з них — зокрема Василь Стус, Валерій Марченко та Олекса Тихий — загинули у неволі. Особливе роздратування КДБ викликали меморандуми, які правозахисники передавали на Захід: вони містили інформацію про незаконні арешти, переліки політичних в’язнів та умови їхнього тримання в радянських в’язницях.
