14 січня – яке сьогодні свято. Іменини, традиції, заборони, прикмети та визначні події та чого не можна робити

14 січня — 14-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 351 день (352 дні — у високосні роки), Новий рік за Юліанським календарем.

Іменини

14 січня День ангела імені відзначають: Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола

14 січня – день святого Василя Великого

14 січня – день Василія. Це православне свято відзначається на честь Василія Великого, відомого також як Василь Кесарійський. У четвертому столітті він був архієпископом Кесарії Каппадокійської і прославився як богослов, автор безлічі проповідей і творець ідеї іконостасу.

14 січня – традиції та звичаї дня

14 січня – середина зими. Відзначають Старий Новий рік, і вважається, що Різдвяні Святки досягли свого апогею.

Після дня Василя і до 18 січня, згідно з народним повір’ям, біснувалася нечиста сила. Водночас проводилися народні гуляння з піснями, танцями, колядками – так люди намагалися відігнати від себе зло.

Василь є покровителем свиней, а тому 14 січня моляться за те, щоб домашні тварини не хворіли. Також кажуть: “Прийшов Васильєв день, і зими прийшла серединка”. Старалися провести цей день якомога веселіше. На столі у свято обов’язково повинна бути свиняча голова.

Також 14 січня в православній церкві відзначається Обрізання Господнє. У Писанні сказано, що на восьмий день від Різдва Святе Немовля був обрізаний і іменований ім’ям Ісус, яке означає “Спаситель”. Супроводять цього дня прикмети і традиції.

За однією старовинною традицією 14 січня вариться кутя – спеціальна каша з додаванням маку, родзинок, меду і горіхів. Господині здавна примічали, що якщо горщик з кутею дістали з печі, а він тріснув, то це призведе до нещастя. Сама каша, що вийшла, наваристою і смачною, віщує швидке весілля дітей. Якщо каша 14 січня гірчить – чекай поганих новин. Якщо пророкування було хорошим, кутю з’їдали всією сім’єю. Щоб погані передбачення не справдилися, горщик з кашею викидали в ополонку.

Народні прикмети на 14 січня

• Зростаючий місяць в ніч на 14 січня – до сильної повені навесні
• Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно
• Спостерігали за напрямком вітру. Вважалося, що якщо він дме з Півночі, то літо буде холодним, із Заходу – непогожим, зі Сходу – посушливим, з Півдня – цілком звичайним, теплим, без особливих температурних перепадів.
• Якщо людина народилася в Васильєв день, то, згідно з повір’ями, вона буде дуже багатою. В якості оберега їй рекомендується носити яшму.
• Сильний сніг у Васильєв день – бути хорошому літу. Відлига пророкує прохолодні літні дні
• Яскраві зорі на небі 14 січня віщують швидкі морози
• Снігопад у Васильєв день – прикмета до того, що чекають багаті врожаї влітку і восени
• Якщо 14 січня випадає на молодика, це призводить до великої повені
• Якщо сніг почав йти з самого ранку, то це означає, що снігопади не припиняться ще дуже довго і, швидше за все, триватимуть до самої весни
• У цей день не можна лаятися і лихословити, думати про погане, оскільки як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш (нехай навіть мова йде про Старому Новий рік)
• Не можна позичати гроші, щоб не бути в боргах весь рік
• Вважається, що якщо 14 січня надіти обновку, то протягом усього року буде супроводжувати удача
• Бажання, яке було загадане в ніч з 13 на 14 січня, обов’язково збудеться
• Якщо на дорогах 14 січня ожеледь, це обіцяє урожай

Події

• 1392 — король Владислав Ягайло надав міські права Холму.
• 1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».
• 1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.
• 1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів.
• 1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
• 1900 — прем’єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні
• 1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.

•  — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
•  — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з’їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор’єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з’їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з’їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З’їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.

• 1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

•  — у Харкові опубліковано постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
•  — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала О. Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.

• 1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».

•  — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.
•  — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.

• 1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.

•  — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.

• 1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

•  — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
•  — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
•  — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
•  — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».
•  — у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.

• 1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.

• 1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.

•  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.

• 1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.

•  — у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.
•  — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.

• 1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
• 1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.

• 1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
• 1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
• 1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
• 1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
• 1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
• 2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п’яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
• 2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
• 2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.