п`ятниця, 29 березня

Україна неймовірна: ТОП-5 природних див України

Україна неймовірно красива та багата країна із величезним туристичним потенціалом.

На жаль, сьогодні українці,  у своєму туристичному маршруті, здебільшого бачать лише відпочинок на морі або у Карпатах, в той час як більшість унікальних (і не лише для України, а й світу) туристичних об’єктів залишаються для нас невідомими.

Пропонуємо короткий огляд природних див України. 

1.Водоспад Білі камені

Водоспад Білі камені

Водоспад Білі камені

Водоспад Білі камені – одне з наймальовничіших місць Дніпропетровщини. Водоспад з’явився у  1932 році, коли було створено на річці Інгулець Карачунівське водосховище.

Висота водоспаду становить 12 метрів.

Водоспад та береги водосховища утворені на базі гранітних порід та порогів ріки Інгулець. На берегах розташовані лісосмуги. Камені-сходи водоспаду майже завжди вкриті щільною білою піною стрімкої води. Взимку тут відкривається неймовірно красиве видовище на тлі ясної небесної блакиті – білі крига та сніги. Немов гігантські сталактити нависають над засніженою річкою, а зверху, по них та по мерзлому камінні, тече льодяна вода. Звідси і назва водоспаду. Хоча є інша версія: на поверхню тут виходять пороги Інгульця з породи світлого кольору.

Водоспад Білі камені

Водоспад Білі камені

Неподалік є ще одна історична пам’ятка міста – величний залізничний міст, який з’єднує обидва береги Інгульця. З нього відкривається захоплюючий краєвид: направо – водоспади і Карачунівське водосховище, наліво – майже весь Кривий Ріг. Міст, заввишки 53 м та довжиною 161 м, збудований ще у 19 столітті за проектом архітектора Боголюбського, і є найвищим мостом Криворізького басейну.

Влітку біля водоспаду багато відпочиваючих, попри те, що вода у ньому завжди прохолодна, навіть у спеку. Навколо можна зустріти багато рибалок, адже місцина славиться добрим ловом. Тут плавають судак, плотва, сом, щука, окунь, сазан, а також водяться раки.

2. Базальтові стовпи

Базальтові стовпи

Базальтові стовпи

Різновид базальтів, що має в поперечному перерізі – форму від чотирьохгранних до семигранних. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2м. Переважають із товщиною 0,8-1,0м. Висота – від 3-х до 30м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл.

Заказник є комплексним: стратиграфічний, петрографічний, мінералогічний, палеовулканічний, розташований на західному схилі Українського кристалічного щита. Загальна протяжність відслонень базальтів у межах заказнику 180—230м. Також на території заказнику є мінерали: адуляр, хлорит, яніт, кварц, халцедон, кальцит, барит, гематит, пірит, марказит, псиломелан, борніт, азурит, мідь самородна.

3. Бако́та

Бакота

Бакота

Затоплене село. Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Було розташоване за 55 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський, недалеко від смт Стара Ушиця і с.Колодіївка (Кам’янець-Подільський район). У зв’язку з будівництвом Дністровського гідровузла рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних.

4. Українська Венеція.

Вилкове, Одеська область

Вилкове, Одеська область

У південній стороні Одещини знаходиться невеличке українське містечко, яке заведено вважати українською Венецією.

Це надзвичайно мальовниче містечко розташоване безпосередньо в дельті Дунаю, в місці впадання річки в Чорне море. Серед решти населених пунктів України, його вирізняє той факт, що стара його частина розташована на воді. По цих вулицях місцеві мешканці пересуваються каналами на гондолах та моторних човнах.

Через ці канали перекинуті простенькі дерев’яні містки. Якщо на човні перевозиться негабаритний вантаж, то верх моста знімають, а коли човен проходить, ставлять на місце.

Площа Вилкового – близько 460 гектарів, населення близько 10 тисяч чоловік. У середині 17 століття збіглі донські і запорізькі козаки, оселилися в нижній частині дельти Дунаю. Місце вибрали на материковій частині на низьких наносних берегах , які при сильних вітрах і паводках затоплювалися водою. Виникла необхідність у зміцненні місць під житло, господарські споруди і городи. Грунт брали тут же, прокопуючи навколо захоплених ділянок канали і єрики. Вони слугували кордоном між земельними ділянками господарів і хорошими проходами і укриттям для човнів. Спільно з природними протоками дельти рукотворні канали утворили єдину водну систему каналів і єриків Вилкове. Вона займає до 45 % території міста і по каналах на човні можна потрапити в будь-яку його частину.

Своєю теперішньою назвою місто зобов’язане своїм географічним положенням, адже в цьому місці Дунай розходиться кількома рукавами, які перетворюються на своєрідні ” вила”. Звідси і назва – “Вилкове”.

Варто зауважити, що городи місцевих мешканців знаходяться в основному на островах. Добривом тут, як у стародавньому Єгипті, слугує мул. Вилкове славиться своєю полуницею, яка родить тут практично цілий рік, а також знаменитим виноградом сорту “Новак”. Цей сорт абсолютно унікальний, його смак не можна переплутати ні з яким іншим виноградом у світі, адже більше ніде виноград не росте у воді та мулі.

Але найголовнішим заняттям і основним джерелом доходу вилківчан є рибна ловля , яка ведеться практично промисловими масштабами. Порибалити сюди на вихідні приїжджають гості з різних куточків України та інших країн.

Туристам тут пропонують екскурсії на катері по Дунаєм, під час яких можна побувати на “нульовому кілометрі” – у місці впадання Дунаю в Чорне море, а також помилуватися мальовничою природою Дунайського біосферного заповідника. Як правило , у вартість екскурсій входить смачний обід з вином “Новак”.

Нульовий кілометр – місце впадання Дунаю в Чорне море

До Вилкового можна дістатися з Одеси – близько 230 км шляху. З Одеси сюди регулярно ходять автобуси. Також організовуються групові тури. Переночувати у Вилково можна в міському готелі або ж зняти кімнату, домовившись з бабусями на автостанції.

5. Буцький каньйон.

Буцький каньйон.

Буцький каньйон

Мальовничий гранітний каньйон на річці Гірський Тікич біля села Буки (кордон Черкаської та Вінницької областей) входить в сотню найкрасивіших місць України і знаходиться на другому місці рейтингу «Сім чудес Черкащини». А в плані природної нетиповість Буки займають в нашій країні одне з перших місць.

Хоч Буки знаходяться в Черкаській області, туди ближче добиратися від Умані. А від Києва на машині можна доїхати десь за три години.

По всюди не високі, але прямовисні скелі, обліплені купками яскраво-жовтих квітів, навіть посеред водоспаду з піщаними берегами. Річка Гірський Тікич тече в протерозойських гранітах, вік яких оцінюється в 2 млрд. років, і утворює оригінальний, глибокий (до 20 м) і вузький (місцями 20-40 м) каньйон. Берег його скелястий з виступами сірого граніту – один з уступів якого названий на честь відомого українського геолога-петрографа («Скеля Родіонова»). Гірський Тікич разом з річками Гнилий Тікич і Ятрань входить в басейн Південний Буг.

Перед входом в Буцький каньйон води Гірського Тікича стрімко скочуються з брили граніту, тим самим створюючи гучний водоспад Вир. Це чудо природи не залишилося непоміченим і ще в 1972 році даному об’єкту був привласнений статус державного пам’ятника природи місцевого значення. Біля водоспаду ще в дев’ятнадцятому столітті побудували велику водяний млин, від якої збереглися тільки фрагменти.

Тут постійно шумить річка і квакають жаби. До цих звуків так звикаєш, що вже потім складно сприймати тишу.

Сюди частенько з’їжджаються альпіністи. Вони говорять, що тренуватися в скелелазінні можна навіть на скелі у вигляді людського профілю в самому кінці каньйону, яка здається зовсім непристосованій для альпінізму.

Світанок в Буках нікого не залишає байдужим. У народі Буцький каньйон називають “маленькою Швейцарією” … Місцеві жителі кажуть, що в Буках найкраще відвідувати весною – тут дуже багато квітів, навіть ростуть дикі тюльпани і дикий часник. А на лугах пасуться кози, причому цілими родинами – серед дорослих тварин стрибають чорні, білі або чорно-білі козенята. Корови тут не особливо популярні.

Якщо пройти трохи вперед, то ви зможете побачити першу в Україну гідроелектростанцію, але зараз вона не функціонує.

Буцький каньйон – це маленький фіорд в серці України … Побувавши в Буках один раз-все одно захочеться повернутися!

Джерело: turystam.in.ua

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.