У Великій Британії у школах немає класних керівників, а їхні функції виконують різні фахівці. У цій країні вважають, що жодна людина не володіє таким спектром компетентностей, аби зробити все якісно. Тож у закладі освіти є щонайменше 5 працівників, які допомагають у вирішенні питань за різними напрямами.
Джерело: OBOZREVATEL.
“Класне керівництво за своєю суттю – це ланка старої, радянської авторитарної структури, де цілі досягаються не шляхом професійності та спеціалізації, а завдяки чіткій ієрархічній структурі, тиску, створення штучних “змагань” між класами”, – зазначає Майбогіна.
Освітні працівники, які виконують функції класного керівника у британській школі:
Tutor – вчитель-предметник, який займається організаційними питаннями однієї із груп. Зокрема, він реєструє щодня дітей в електронному журналі, перевіряє наявність домашніх завдань з усіх предметів, допомагає в комунікації з іншими фахівцями у школі, спілкується з батьками та учнями.
Progress leader відповідає за академічну успішність школярів всієї паралелі. Він працює з аналітичними звітами, проте не готує їх, відстежує слабкі місця дітей, ухвалює рішення про переведення школяра в ту чи іншу групу або курс, заохочує успішних, відповідає за необхідність додаткових занять для тих, хто відстає. Також цей фахівець комунікує з батьками та директором закладу освіти про академічні цілі.
Attendance leader контролює відвідування школярами уроків. У разі, якщо дитина присутня на заняттях менш ніж 85% навчання, цей фахівець може звертатися в органи опіки.
Head of Year відповідає за комплекс дій щодо проблемних дітей, школярів з особливими освітніми потребами. Крім того, саме ця людина грає головну роль у прийнятті рішення про відсторонення учня від навчання.
Майбогіна також звертає увагу, що в британській школі є фахівець, який займається підготовкою аналітичних звітів для кожного з перелічених вище працівників. Адміністративна команда, яка відповідає, зокрема, за листування з батьками або іншими учасниками освітнього процесу. Крім того, у закладі освіти є директор, заступники, помічники, ІТ-працівники.
- Перехід від реактивного до проактивного управління: фокус на цілях, а не на проблемах.
- Спеціалізація і оптимізація робочих процесів.
- Децентралізація і баланс в ухваленні рішень.
- Розвиток командної роботи.
- Мінімізація ризиків.
- Стимулювання участі та відповідальності.
Натомість в українській школі за всі ці аспекти відповідає класний керівник. Крім того, він ще має займатися господарськими, організаційними питаннями, різними проєктами, олімпіадами, конкурсами, супроводом дітей. До того ж додається купа паперової роботи, наради, педради, зустрічі з батьками, дні відкритих дверей тощо.
Тобто, за її словами, педагог має нести відповідальність за багато функцій, а у разі невідповідності може опинитися у директора “на килимі”. Водночас такий вчитель часто єдина людина, яка тримає контакт з батьками школярів. Тож нерідко, коли з класним керівником “не склалось”, від цього можуть страждати учні.
