Одна з відомих українських постатей, які пережили століття – Памво Беринда, який жив та творив у Львові.
Джерело: Справжні історії.
Надзвичайно багатогранна особистість! Серед родів його діяльності були: друкарство, лексикографія, поезія, а також відомо, що він створював гравюри. Також він був православним релігійним та культурним діячем початку 17 століття. Про його біографію відомо досить мало, що й не дивно: жив та творив Памво Беринда декілька століть тому.
У 1619 році разом із братом та сином Лукашем перебрався до Києва, оселившись у Києво-Печерській лаврі. Спочатку працював головним редактором, перекладачем при друкарні, згодом став її архітипографом (зараз би сказали, завідувачем).
У сучасному світі дуже важливо знати англійську мову, це знання неабияк цінується в суспільстві. А як щодо Памво Беринди? Він володів 12 (!) мовами: німецькою, грецькою, далматською, давньоєврейською, латиною, польською, московською, староукраїнською, старобілоруською, сирійською, словацькою, чеською мовами. Вражає.
У 1627 році Беринда видав книгу, за яку й отримав таку славу серед нащадків: у друкарні Києво-Печерської лаври власним коштом надрукував «Лексикон славенороський, або імен толкованіє». Містив він 6 982 слова (ну дуже багато для тих часів), написаних церковнослов’янською мовою того часу. Сам словник складається із двох частин: «Лексіконь» та «Имена свойственная».
Тобто, у різних частинах від подавав: 1) власне лексикон славенороський з перекладом церковнослов’янської термінології на тогочасну розмовну мову, 2) і тлумачний словник термінів іншомовного походження (з івриту, грецької, латини та інших мов). Автор давав пояснення, як ці слова вживаються «живою мовою».
Можна багато чого написати про нього, але найкраще про себе написав сам Памво Беринда. У передмові до свого словника він вказав: «Я буду мати від нащадків подяку». І дійсно це так. Словник мав шалену популярність, про що свідчать не лише пізніші перевидання, але й переписані вручну його копії.
Автор Богдана Прохоренко
Підтримайте проект на Patreon