Я йшла сюди сім місяців і чотири дні.
В моєму серці — всі ті, хто не дійшов.
Сотні обіймів, поцілунків, сліз, слів, стрічок, цукерок, дитячих малюнків зараз хвилями розливаються по нескореному Херсону, наче ліки на ранy. І рана пече.
Бо ці хвилі тепла дійдуть не до всіх адресатів. Їх вже не відчують воїни, які своїми життями сплатили за кожен метр дороги сюди. Ті, хто не дійшли кілометрів, декілька метрів, які загинули за декілька годин до Херсона.
Буль ласка, щомиті пам’ятайте — ми тут, бо герої вмирають.
Вони помирають за нас.
Підтримайте проект на Patreon
Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.
