Понеділок, 28 листопада

Я йшлa cюди ciм мicяцiв i чoтиpи днi. В мoєму cepцi — вci тi, xтo нe дiйшoв. Сoтнi oбiймiв, пoцiлункiв, cлiз, cлiв, cтpiчoк, цукepoк, дитячиx мaлюнкiв…

Я йшла сюди сім місяців і чотири дні.

В моєму серці — всі ті, хто не дійшов.

Сотні обіймів, поцілунків, сліз, слів, стрічок, цукерок, дитячих малюнків зараз хвилями розливаються по нескореному Херсону, наче ліки на ранy. І рана пече.

Бо ці хвилі тепла дійдуть не до всіх адресатів. Їх вже не відчують воїни, які своїми життями сплатили за кожен метр дороги сюди. Ті, хто не дійшли кілометрів, декілька метрів, які загинули за декілька годин до Херсона.

Буль ласка, щомиті пам’ятайте — ми тут, бо герої вмирають.

Вони помирають за нас.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.