Вряди-годи натрапляю у мережі на коментарі людей щодо моєї персони на кшталт “а Притула постарів”.
Так, з часів Камеді Клабу минуло вже 13 років, з часів Підйому 11. А на заробітках в Лондоні я був рівно половину життя тому.
Роки біжать, молодшим не роблюся. За останні 5 років сивини додалося і на скронях і у бороді, зморшки в’їдаються все глибше і тепер гримери на зйомках працюють із моїм фейсом трохи довше.
Але з цими невід’ємними атрибутами дорослішання прийшли також досвід, вміння, впевненість і принциповість. Слово “діти” я вже другий рік щасливо вживаю у множині.З-посеред усіх подарунків на своє свято я маю найголовніші – здорову маму та міцну сім’ю.
Я вискочив на пару днів у гори, де знаходжу своє натхнення до праці і де можу розчинитись у любові своїх найближчих.
Мені 38. І, ледь не вперше у житті, я чітко знаю, чого хочу у свій День Народження )). І, ледь не вперше, виконання бажання залежить не від мене )))!
Стою на ногах міцно. Дивлюсь в горизонт впевнено. Дякую тим хто поряд за підтримку, а тим хто навпроти, що тримаєте у тонусі. Беру від життя максимум позитиву, залюбки ним ділюся з іншими!
Бажаю вам добра. Все буде Україна!!!! HB2M!
Олександр Копецький для То є Львів
