Львівське передмістя Голоско – дільниця, що з півночі прилягає до вул. Варшавської та розташовується на території колишніх приміських громад Малого та Великого Голоска. Зараз ця територія активно забудовується багатоповерхівками і є однією з найпроблемніших з точки зору інфраструктури в місті, а засновані поселення на цих місцях були ще на початку XV століття.
«Фотографії старого Львова» розповідають 15 цікавих фактів з історії цієї дільниці.
Територіальний розвиток Львова ХV-ХХ ст. («Фотографії старого Львова»)
1. Вперше Голоско згадується у 1401 році під назвою «Головсько». Заклав його міщанин Микола Ціммерманн, який купив біля однойменного урочища лани. У 1415 році Голоско перейшло у власність міста і стало називатися Голоском Великим. Поруч в урочищі міщанин Ян Ганель заклав інше поселення, яке назвали Голоском Малим.
2. Найпопулярнішою версією походження назви Голоско є теорія Володимира Мацяка про успадкування назви столиці Антського союзу, що був у межах сучасного Львова на Замковій горі, – Головсько. За версією історика Василя Лаби, назва Голоско походить з тюркської і означає «жменя озер», адже тут було багато природних озер поруч із притокою Полтви.
3. Під Голоском були широкі піскові простори, які на початку ХІХ ст. місто залісило.
«Сахара» – піски за Голоском («Фотографії старого Львова»)
4. Одна з найстаріших будівель селища – церква Св. Покрови, перше повідомлення про яку датується 1539 роком. Вона була крилошанською: парох Голоска належав до крилошан при кафедральному соборі Св. Юра. Зараз церква вже не існує, і точних даних про її колишнє розташування немає.
5. У 1701 році при місцевій церкві почали проводити ярмарки. Ярмарковий збір йшов львівським лавникам, які з цього прибутку щороку платили на світло до церкви у Великому Голоску по десять золотих.
6. У 1775 році у Великому Голоску збудували в бароковому стилі невелику парафіяльну церкву Успіння Святої Анни (вул. Заозерна, 11).
Церква Успіння Святої Анни («Вікіпедія»)
7. На початку ХХ ст. межа між Великим та Малим Голоском проходила нинішніми вулицями Під Голоском та Яніса Райніса.
8. У 1910 році на Голоску відкрили туберкульозний санаторій. З історії закладу відомо, що його відкрили з ініціативи очільника Товариства боротьби з туберкульозом професора Юзефа Вічковського. Місцем розташування закладу обрали сосновий ліс на схилах Розточчя. Частину своїх земельних ділянок подарувала Товариству для влаштування санаторію шанована львівська купецька родина Рідлів.
Санаторій в Голоско, 1920-ті роки («Фотографії старого Львова»)
9. 4 листопада 1923 року в Голоску Великому біля брам Львова з його північного боку заснували третій монастир редемптористів в Україні – нині монастир святого Альфонса. Отці редемптористи з Бельгії за сприяння митрополита Андрея Шептицького викупили двоповерховий будинок в одного пана і збудували свою церкву та монастир. Згодом вони брали активну участь в українському духовному житті, духовних місіях.
10. Приміщення монастиря святого Альфонса у різні періоди було табором для військовополонених (під час німецької окупації), інфекційною лікарнею (у часи підпільного існування УГКЦ), однак з отриманням незалежності повернуло своє первісне призначення.
Монастир святого Альфонса на Голоско у Львові («Фотографії старого Львова»)
11. Мале Голоско увійшло до меж Львова аж у 1930 році.
12. Під час німецької окупації, у 1942-1944 роках, Велике Голоско перебувало в межах розширеної території міста Львова і входило до складу 7-ї дільниці міста – Замарстинова. Після війни Велике Голоско увійшло до складу Брюховицького району, а після його ліквідації у 1958 р. було приєднане до Львова знову.
13. Між вулицями Крутою та Варшавською розташований Голосківський цвинтар. Коли саме він заснований – невідомо, проте тут є достатньо могил кінця XIX ст. як українських, так і польських. Ще в 1970-х роках було офіційно заборонено ховати тут померлих. Більше того, існували плани ліквідації цього кладовища, та спорудження на його місці велетенського готелю. Однак проти цього виступила місцева громада, а тому плани так і залишились планами.
14. До Малого Голоска належало колишнє Панське поле між вул. Замарстинівська та Варшавська – територія колишніх городів школи городництва, а потім парку 700-річчя Львова.
15. Ліс наприкінці вул. Замарстинівської праворуч дороги називався Свинка. Він підіймається на гору Круглий горб, що має висоту 383 м над рівнем моря. Праворуч було урочище Плотське, за яким від кінця ХІХ ст. розташовувались серед лісів склади вибухівки та артилерійських припасів. Останні снаряди вивезли звідси в грудні 2008 року.
