У Франківському районному суді Львова триває розгляд справи про вбивство колишнього спікера Верховної Ради, народного депутата від “Європейської Солідарності” Андрія Парубія. Засідання у середу, 14 жовтня, розпочалося об 11:19 — суд продовжив вивчення доказів, зібраних слідством.
У залі суду були присутні обвинувачений Михайло Сцельніков, його адвокат Віктор Пономаренко, прокурор Тарас Ковальчук, вдова загиблого політика Уляна Парубій та представник потерпілих адвокат Юрій Зошій, пише Суспільне.
Перед початком розгляду доказів обвинувачений повторно звернувся до суду з проханням призначити йому захисницею адвокатку Діану Кару — ту саму, яка представляє інтереси Вячеслава Зінченка, засудженого до довічного ув’язнення за вбивство Ірини Фаріон. Суддя Олександр Величко пояснив, що суд не уповноважений вирішувати питання призначення конкретного адвоката, і обвинувачений має самостійно укласти угоду із захисником.
Після цього сторони перейшли до перегляду відеоматеріалів справи, зокрема запису, на якому зафіксовано виявлення у лісовому масиві схованки зі зброєю, яку, за версією слідства, облаштував сам обвинувачений.
**Хронологія справи: від вбивства до передачі в суд**
Андрія Парубія застрелили 30 серпня 2025 року на одній з вулиць Львова. Невідомий зловмисник відкрив по політику вогонь, і той помер на місці від отриманих поранень.
За інформацією джерел Суспільного, нападник був одягнений у форму кур’єра служби доставки та пересувався на електровелосипеді. Він наблизився до Парубія та здійснив близько восьми пострілів, після чого втік з місця злочину.
Невдовзі після трагедії в Офісі генерального прокурора повідомили про оголошення спецоперації “Сирена” для розшуку стрільця, а Львівська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом умисного вбивства.
Очільник обласної прокуратури Микола Мерет того ж дня заявив, що наразі немає даних, які б пов’язували це вбивство зі смертю Ірини Фаріон. Слідчі відпрацьовували кілька версій, включно з можливим російським слідом.
У ніч на 1 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання ймовірного вбивці на Хмельниччині. Згодом того ж дня 52-річному мешканцю Львова, якого затримали у справі, вручили підозру за двома статтями Кримінального кодексу — умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю. На той момент йому загрожувало до 15 років позбавлення волі, а слідство розглядало різні мотиви злочину, зокрема можливе замовлення з боку російських спецслужб.
2 вересня кваліфікацію дій підозрюваного змінили — замість умисного вбивства йому інкримінували посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю. Ця стаття передбачає покарання від 10 до 15 років ув’язнення або довічний термін.
3 жовтня 2025 року Служба безпеки України повідомила підозрюваному, якого ідентифікували як Михайла Сцельнікова, про додаткову підозру — державну зраду. За даними СБУ, чоловіка понад рік тому завербували російські спецслужби, і відтоді він виконував їхні завдання та звітував про результати.
16 грудня правоохоронці заявили про виявлення знаряддя вбивства — пістолета Макарова, який підозрюваний намагався приховати у спеціально обладнаному схроні. Експертиза виявила на зброї сліди ДНК Сцельнікова. Того ж дня в Офісі генпрокурора повідомили про нові докази, які вказують не лише на вчинення умисного вбивства, а й на низку тяжких злочинів проти національної безпеки держави — публічне виправдовування російської агресії, глорифікацію дій країни-агресора та заперечення факту війни, що триває з 2014 року.
Два дні потому, під час засідання у Галицькому районному суді Львова, обвинувачений зізнався, що готувався до вбивства понад рік.
11 березня 2026 року Служба безпеки України оголосила про завершення досудового розслідування у справі. Обвинувальний акт щодо Михайла Сцельнікова направили до суду. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
