Чому Бог не чує криків про допомогу? Сумніватися у вірі в час війни – це гріх? Де Бог? Непрості відповіді на складні питання в інтерв’ю з богословом, отцем Юстином Бойком у програмі “Без гриму з Марією Шиманською” на NTA.
Публікуємо уривок розмови.
“Як Бог допустив війну. Це питання мені ставлять дуже часто. Й особливо мене ранить до глибини душі, коли мені його задають підлітки. Чому Бог, який любить усіх, допустив, що гинуть люди… Багато людей. І відповіді на це питання ми не знайдемо в такому ключі.
Не Бог допускає війну. Не Бог є творцем війни. Творцем війни є людина.
Бог дав людині свобідну волю ще у раю. Це був найбільший дар. Але ще в раю людина цю волю відкинула. Адам і Єва більше піддалися спокусі диявола, аніж повірили, що Бог їх любить. Та Бог залишив людині можливість розпізнати добро і зло, людина має свою волю. І тільки людина визначає, що їй вибрати добро чи зло.
Чому Бог не зупинив Бучу, Маріуполь? Я ніколи не жив у час війни. І я, як священник, також не маю відповіді на всі питання. Але маю звернути увагу на дві речі. Пригадуєте нашу пісню: “Сорочку мати вишила мені, червоними і чорними нитками”. Віра – то не є мова лише про червоні нитки. Вона і про чорні. Якби не було так, то і Христос би не ніс хрест і не був би розіп’ятий. І Бог би спав людство в інший спосіб. Чому Бог обрав такий шлях, ми не знаємо.
І другий момент. Насильство, звірство, які ми бачимо, який навіть людський розум не може переносити й усвідомити… Як таке можливо у ХХІ столітті? Я так розумію, що війна приносить подвійний ефект – одні до Бога приходять, а інші від нього відходять.
Я коли вчився в семінарії, до нас приходив один священник – єврей, який врятувався з концтабору Майданек біля Люблена. Батьки дивним чином змогли його перекинути через паркан, де його вхопила одна полька. За це всю родину повісили: батька, матір і маленького брата. Батьки померли швидко, а хлопчик довго боровся за життя… Так от: той священник розповів, що в тому момент він повірив, що Бога нема, бо він не врятував його молодшого братика. Його то питання мордувало роками. І в якийсь момент він заглянув до Євангелії на тому моменті, як Христа вели на Голгофу. Він зрозумів, що в його маленькому браті люди розіп’яли самого Бога. Але ці вбивці не поставили крапку на Бозі, вони поставили крапку на собі. Нацизм вмер.
Кожна людиноненависницька ідеологія з’являється тоді, коли людина не засвоює уроки минулого. І в даному випадку Європа і світ не засвоїли уроки, що зі злом не можна йти на компроміс.
Мабуть, після цієї війни треба буде переписувати історію не тільки століття, а тисячоліття. Бо вона була вкрадена, сфальсифікована. Міф про братні народи впав. Міф, що в Другій світовій війні винен лише нацизм зруйновано. Бо був ще комунізм, з якого виріс русизм. Де був світ, коли бомбили Афганістан, Ірак? Де була демократія? І зараз саме Україна показує світу його обличчя. Сподіваюся, що багато країн пробудиться. Бо не достатньо лише зброю давати. Нам треба зробити все, щоб такі ідеології більше не появлялися”.
