Торік у Львові розпочали ремонт рекордної кількості вулиць – близько 50. Дорожнє покриття активно ремонтують і в інших містах України. Проте оновлені львівські вулиці суттєво вирізняються з-поміж загальноукраїнських.
Джерело: Інститут Просвіти.
Переосмислити вуличний простір, а не відтворити радянську інфраструктуру
Львів таки успішніше за інші українські міста відходить від пострадянського мислення вуличного планування і обирає європейську парадигму розвитку, констатують експерти. Коли вуличне середовище стає комфортним та зручним для всіх і виконує функцію не лише транзиту, а доступного громадського простору. Тим часом у більшості містах, зокрема і в Києві, ремонт вулиць досі зводиться до заміни асфальту.
Експерти пояснюють: вулиці в більшості українських міст не переосмислюють, а просто відтворюють, зберігаючи радянське планування. І цьому є пояснення. Чиновники неохоче погоджуються на перепланування вулиць, бо це вимагає громадських слухань, а отже, чимало часу і зусиль. Як наслідок, у більшості міст відновлюють радянський стиль, де вулицю роблять переважно лише для водіїв. Але ж із того часу стиль життя міст змінився, як і кількість авто на українських вулицях.
Авторка численних інклюзивних проектів, директорка Львівського осередку “Українська спілка інвалідів — УСІ” Оксана Потимко каже, що через свою просвітницьку та громадську діяльність часто подорожує Україною та за кордоном. Тому має з чим порівнювати. Тож зізнається, що на сьогодні більш доступнішого міста для маломобільних людей, ніж Львів, в Україні немає. А в деяких питаннях, за словами пані Потимко, у нас навіть краще, ніж, скажімо, у сусідній Польщі: “Я знаю, бо частину з того, що є у Львові, роблю сама, завдяки підтримці міста. До прикладу, сьогодні у місті працює 85% озвучених світлофорів. Такого немає в жодному іншому місті України”.
Уже кілька років, як фактично в усьому Львові, понизили бордюри. Це добре помітила мати двомісячного малюка львів’янка Галина. Вона вже друге мама. Жінка зізнається, що 10 років тому їй було важко пересуватися вулицями Львова з дитячим возиком через високі бордюри, які були скрізь. Нині такої проблеми немає.
“Є стратегія розвитку міста. І це помітно”
У Львові вже тривалий час ремонтують не лише дорожнє покриття, під час реконструкції змінюють весь вуличний простір. Як добре це вдається?
“Хороший громадський простір – це насамперед безпечне і доступне місце, де сконцентровано потік людей, а отже, і комерція, – зазначає заступник голови Асоціації архітекторів Одеси Микола Чепелев. – Це культура проведення вільного часу на вулиці. Це хороша інвестиція у розвиток свого міста. І Львів послідовно і систематично приділяє увагу планувальним моментам міського середовища, а не перетворює це на разову акцію. Є стратегія міського розвитку. І це дуже помітно”.
“Колись у Львові ремонтували зазвичай суто дорожнє полотно і хідники без зміни розмірів і планування вулиці, – розповідає львівська архітекторка і урбаністка, очільниця ГО “Urbanideas” Ольга Криворучко. – Зараз вулиці ремонтують з думкою про те, як її використовуватимуть після ремонту: яке життя тут відбуватиметься – лише транзит чи перебування? Скільки території треба відвести для комерції? Як її тримати в певних межах, щоб літні майданчики не захопили весь тротуар, чи навпаки – як збільшити їхні розміри, щоб вулиця була більш живою і комфортною для довшого перебування тут. Намагаються відразу проектувати озеленення з точним підбором рослин. Роблять вулиці зрозумулі та комфортні для пішоходів, зокрема для маломобільних груп населення”.
“Сьогодні ми переживаємо проблеми, які спіткали Європу ще у 70-х минулого століття”
“Це дуже правильний підхід – ремонтувати вулиці в комплексі, І те, що роблять у Львові насправді дуже класно. Так має бути і є у будь-якому розвинутому європейському міському середовищі, коли у пріоритеті пішоходи та велосипедисти і лише потім водії”, – наголошує Микола Чепелев.
За словами одеського архітектора, сьогодні ми переживаємо проблеми, які спіткали Європу ще у 70-х роках минулого століття, коли на дорогах побільшало приватних авто, у місті – хаотичних парковок, не було велодоріжок та панував суцільний дискомфорт для пішоходів.
“Проте згодом Європа зрозуміла, що єдиний шлях вийти із транспортного колапсу – це комфортні вулиці для пішоходів та велосипедистів і лише потім для водіїв. А також швидкісний громадський транспорт, – пояснює Микола Чепелев. – Коли ж водіям економічно невигідно користуватися у місті власним авто, вони пересідають на громадський транспорт. Ми повільно, проте наближаємося до таких стандартів. І Львів у цьому плані попереду. Те, що Львів робить сьогодні, ми побачимо пізніше. Нове завжди сприймається з острахом. Та й українські водії ще не звикли: досі вважають за норму безкоштовно паркуватися будь-де”.
До прикладу, в Одесі також капітально ремонтують вулиці, тротуари, роблять пандуси, проте не враховують європейських тенденцій, зізнається заступник голови Асоціації архітекторів Одеси: “Скажімо, ті ж велодоріжки. Адже вулиця – це не лише пішоходи і авто. У Львові це розуміють. Тому для мене Львів – беззаперечний лідер серед міст у плануванні і розвитку міського середовища. Пішохідні вулиці, якісні громадські простори – це моделі, які давно і економічно ефективно працюють у Європі. Більшість українських міст через інакшу ментальність поки що цього не розуміє”.
