Сьогодні у Львові вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу з нагоди 18 травня. Подію розпочали з виконання Державного Гімну України та кримськотатарського національного гімну Ant etkenmen. У заході взяв участь перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Андрій Москаленко зазначив, що 18 травня є сумним днем в історії нашої країни та її народів. “Ми тут, адже багато людей загинули у боротьбі за нашу незалежність. Наш обов’язок — пам’ятати про них, про тих, кого знали і кого не знали. Сьогодні наше завдання — боротися”, — сказав він, пише ЛМР.
Цей день має особливе значення, адже це не просто дата, а символ болю для багатьох поколінь. Зокрема, 18 травня є днем пам’яті про одну з найтрагічніших подій ХХ століття — депортацію кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада вчинила злочин проти цілого народу, вивозячи людей з їхніх домівок та дозволяючи взяти лише найнеобхідніше. Дітей, старих та хворих людей кидали у вагони для тварин.
Незважаючи на гніт та депортацію, кримські татари зберегли свою мову, культуру та пам’ять про рідну землю. Їхній національний дух не загас, і поступово знову настала можливість повернення на Батьківщину. Це був важкий шлях: багато людей змушені були жити в наметах та згодом будувати свої домівки на колишніх пустирях. Однак повернення до Криму означало повернення на батьківщину, до своїх коренів і честі.
Після анексії Криму Росією кримські татари знову пережили складні часи. Багато з них були заарештовані, а дехто вдруге змушений покинути дім. З 2014 року наші земляки стали на захист України, а під час повномасштабного вторгнення продовжують захищати батьківщину в лавах Збройних Сил України.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув у вигнанні, хто не дожив до моменту повернення на батьківщину. Пам’ять — це також форма боротьби: за справедливість, свободу та право кожного народу жити на своїй землі. Нехай настане день, коли у вільному українському Криму не буде місця для страху, депортації та сліз, — підкреслив Джеміль Каріков.
