Вісім старовинних вілл з львівських вулиць

Сецесійна вілла на Гіпсовій

На перехресті вулиць Гіпсової та Є. Ожешко розміщена  сецесійна  вілла, збудована 1907 р. архітектором Людвіком Вельтце для Зигмунта Радзимінського.  Власник будинку був відомим істориком, археологом, знавцем геральдики та генеалогії.

В 1930-х роках, перед ІІ Світовою війною власником будинку був професор львівського університету Єжи Куриловіч, відомий мовознавець, керівник кафедри індоєвропейського мовознавства та кафедри романської філології.

Вулиця Гіпсова була прокладена в кінці ХІХ століття, свою назву отримала через те, що вела до гіпсової фабрики, на початку ХХ ст. Забудована була віллами та житловими будинками для працівників львівської політехніки та університету.

Адреса: Ожешко, 11

Вілла з великими маскаронами

Будинок привертає увагу своїми непропорційно великими маскаронами та іншими сецесійними оздобами. Збудував його для себе у 1904—1905 роках львівський будівничий Михайло Макович.

Адреса: вул. Коновальця, 88

Вілла Макаревича

У 1909 р. побудована вілла правника Юліана Макаревича у стилі романтичної сецесії за проектом Л. Вельтце  на перетині вул. Драгоманова, 58 та вул. Коцюбинського. Тепер у будинку розміщений дитячий психоневрологічний диспансер.

Адреса: Драгоманова, 58

Колишня вілла Дзевінського

Збудована фірмою Івана Левинського за проектом архітекторів фірми (архітектор, імовірно, Міхал Ковальчук).

Вілла будувалася на кутовій ділянці, в оточенні саду та квітників, як вільно розташований об’єкт. Фасади, оформлені нетинькованою цегляною кладкою, вирізняються яскравим керамічним декором (полив’яні кахлі) та різьбленими деталями.

Будинок належав ректору Львівської Політехніки Плациду Дзєвінському, перед другою світовою війною – голові Секретаріату УНДО Володимиру Кузьмовичу, закатованому в застінках НКВС.

В радянський період тут мешкав аматор мистецтва М. Островерхов, а нині тут міститься управа Наукового Товариства ім. Т.Шевченка.

Адреса: Генерала Чупринки, 21

Вілла на Вербицького

Вілла на нинішній вулиці Вербицького із фасадами з елементами німецького народного стилю (1890). Авторства Людвіка Балдвін-Рамулта – львівського архітектора, військового та громадського діяча, автора низки споруд у стилі історизму та сецесії у Львові та інших населених пунктах України та Польщі.

Адреса: Вербицького, 4

Колишня вілла Людвіка Масловського

Вілла початково належала видавцю і журналісту Людвику Масловському, а у 1840-1870-х — графині Марії Фредро. Перебудований у 1872 і у 1889—1890 роках.

Останню перебудову здійснено за проектом Тадеуша Мюнніха у неороманському стилі з використанням нетинькованої червоної цегли.

Комплекс будинку складається з триповерхового обсягу основної будівлі і невеликого одноповерхового флігеля нині займає витягнуту прямокутну ділянку землі, затиснуту між багатоповерховими будинками пізнішого часу спорудження.

Адеса: Дорошенка, 73

Вілла-кам’яниця Шульців

Перлина житлової забудови району Підзамче. Кам’яницю у 1896 році звели брати Ян і Кароль Шульц – для того, щоб у ній оселитися.

Яна Шульца називають основоположником львівської сецесії. Серед його відомих робіт – вілла Гломбінської на вул. Драгоманова, 48, житловий будинок з аптекою «Під золотою зіркою» (Міколяша) на Коперника та ін.

Будинок збудований у стилі неоренесансу з елементами маньєризму і є прикладом елітного житлового будівництва в «австрійському» Львові.

Адреса: Хмельницького, 56

«Фабрика повидла»

Збудовано цей «замок» на початку ХХ ст. для фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син».

За радянських часів у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту «Укрголоввино», куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру чи Молдови.

У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1. В останні роки підприємство занепало.

У 2018 році погодили реконструкцію Фабрики повидла.

Адреса: Хмельницького, 124

Джерело: Фотографії старого Львова