Епідеміологи та інфекціоністи прогнозують: після спалаху кору в Україні може бути спалах значно небезпечнішого захворювання – дифтерії. Зважаючи на низький рівень вакцинації, це захворювання може спричинити епідемію.
Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти, та й з протидифтерійною сироваткою ризик смерті від цього захворювання – до 20%. Натомість в Україні, за даними МОЗ, є лише 900 доз протидифтерійної сироватки. Вона у випадку епідемії розійдеться за два дні.
Саме тому епідеміологи радять не чекати спалаху чи епідемії дифтерії, а поспішати з вакцинацією. Тим більше, що імунітет проти дифтерії виробляється не так швидко, як проти кору, і потрібно зробити, як мінімум, три щеплення з певними інтервалами.
Зважаючи, що рівень вакцинації дітей проти дифтерії на Львівщині складає лише 40% (даних про рівень вакцинації дорослих нема), ZAXID.NET попросив медиків дати відповіді на 10 найактуальніших запитань, пов’язаних з дифтерією і захистом від неї.
Що таке дифтерія і чим вона небезпечна?
Це інфекційне захворювання, викликане дифтерійною бактерією, що передається повітряно-крапельним шляхом. Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, що руйнує тканини дихальної системи. Токсин також може потрапити у кров і вразити серце, нирки і нервову систему.
Під час епідемії дифтерії в Україні у 90-х роках захворіло майже 20 тисяч людей, 696 з них померли. Аби зупинити епідемію, українців терміново вакцинували від цього захворювання.
Що треба знати про вакцини від дифтерії?
Як повідомив ZAXID.NET головний педіатр Львова Богдан Остальський, однокомпонентної вакцини від дифтерії нема, тобто зробити щеплення лише від дифтерії не можна. Є двокомпонентні (дифтерія, правець), три-, чотири-, п’яти- і навіть шестикомпонентні вакцини (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гепатит і ХІБ-інфекція). Іншими словами, кожна вакцина захищає відразу від кількох захворювань.
В Україні, і на Львівщині зокрема, як запевнила ZAXID.NET лікарка-епідеміологиня Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Оксана Пушкарьова, у всіх державних і комунальних поліклініках у достатній кількості є безкоштовні для пацієнтів протидифтерійні вакцини виробництва Індії і Болгарії.
У Львові є також протидифтерійні вакцини виробництва Франції і Бельгії, що також призначені для дітей та дорослих. Ці вакцини є у приватних клініках, за вакцину і щеплення доведеться платити.
Яка різниця між індійськими та європейськими вакцинами?
Що стосується суто дифтерії, то різниці жодної нема. Проте в індійській трикомпонентній вакцині АКДП (кашлюк, дифтерія, правець) є різниця у кашлюковому компоненті.
«В індійській вакцині для дітей до 7 років кашлюковий компонент є цільноклітинний, а в інших – кашлюкового компоненту є значно менше, але така вакцина не дає настільки міцного імунітету проти кашлюка, як цільноклітинна. У тих країнах, де рівень вакцинації низький і шанси захворіти на кашлюк дуже високі (Україна належить до таких), ВООЗ рекомендує щепити дітей саме цільноклітинною вакциною, бо вона дає міцніший імунітет», – пояснює Оксана Пушкарьова.
Чи бувають ускладнення від індійських чи європейських вакцин?
Деякі батьки після вакцинації дітей кажуть, що діти скаржаться, що у них тягне ногу чи вона болить, може навіть піднятися температура. Особливо нарікають на індійські вакцини.
«Це не ускладнення, це реакція організму на вакцину. Місце, де вводили вакцину, може почервоніти, припухнути, іноді справді діти скаржаться, що болить нога, температура може підстрибнути до 39°C, але за два- чотири дні все безслідно проходить і дитина має надійний захист від хвороб. І це порівняно ніщо з тим, які ускладнення може дати дифтерія», – каже Оксана Пушкарьова.
Така реакція організму, за словами лікаря, є здебільшого на вакцину АКДП, до складу якого входять кашлюкові антигени. Саме вони дають таку реакцію. Але абсолютна більшість дітей переносять цю вакцину цілком спокійно. Інші індійські вакцини, де не має кашлюкового компоненту, такої реакції не дають.
«Я є секретарем регіональної групи оперативного реагування на всі несприятливі події після імунізації департаменту охорони здоров’я ЛОДА, тож інформація про всі негативні випадки надходить до мене. Торік на Львівщині не було жодного випадку, коли після вакцинації дитині знадобилася б допомога лікаря і подальше лікування. Були реакції на введення вакцини, але і їх не так багато. Скажімо, з майже 20 тисяч дітей, яких щепили в останньому кварталі 2017 року, реакції були у 250 дітей: почервоніння у місці введення вакцини, біль у нозі, підвищувалася температура. Але ці симптоми за два – три дні проходили. У більшості дітей не було жодної реакції», – каже Оксана Пушкарьова.
Приблизно такий же рівень реакції організму – близько 1% щеплених – спостерігається при щепленні будь-якими вакцинами, незалежно від країни виробника. Зрештою, і індійські вакцини, як твердять медики, вироблені за європейськими стандартами. Завод в Індії, де виробляють АКДП, побудували європейці і вимоги до виробництва вакцин – європейські. Цей завод сертифікований GMP, а це означає, що його продукція має найвищий рівень надійності. Виробництво вакцин постійно контролює ВООЗ, інші всесвітні організації.
Якими вакцинами і коли щепити дітей віком до 6 років?
Згідно з календарем щеплень, аби захистити дитину від дифтерії, її треба вакцинувати у 2, 4 і 6 місяців, а потім – у півтора року. Для таких профілактичних щеплень у всіх поліклініках Львова і області є індійська вакцина АКДП. У 6 років дитині вводять двокомпонентну вакцину проти дифтерії і правця (без кашлюка). А далі кожні 10 років треба проводити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії.
Як захистити дітей, які не мають жодних щеплень?
«Для дітей, які вакцинуються з порушенням календаря щеплень, лікар розробляє свою схему вакцинації. Тож тим, хто з різних причин не вакцинував дітей вчасно, треба звернутися до свого педіатра чи сімейного лікаря і він складе індивідуальну схему вакцинації для конкретної дитини», – пояснює Віра Капрусь, педіатр, заступник головного лікаря з охорони материнства і дитинства 4-ї міської клінічної лікарні.
Нещеплених дітей віком до 7 років, за її словами, можна вакцинувати індійською вакциною АКДП. У віці 6-7 років дітей можна щепити і двокомпонентною болгарською вакциною АДП проти дифтерії і правця (без кашлюка), а з 7 років – вакциною АДП-М (індійська).
«Ця вакцина (АДП-М) не має кашлюкового компоненту. Нею можна щепити і дорослих. До речі, і я, і всі мої рідні щепилися саме цією вакциною і ні у кого не було жодної реакції», – каже Віра Капрусь.
Чи є альтернатива безкоштовним вакцинам у поліклініках?
На приватному ринку нині є вакцини французького і бельгійського виробника. Але якщо індійські і болгарська вакцини від дифтерії надаються безкоштовно і дітям, і дорослим, то французьку чи бельгійську слід купити за власний рахунок.
Гексаксим (Франція) – шестикомпонентна вакцина від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, гепатиту і ХІБ-інфекції.
Пентаксим (Франція) – п’ятикомпонентна (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, ХІБ-інфекція).
Вартість цих вакцин у приватних кабінетах щеплень становить 1000-1500 грн. У цю ціну входить і огляд лікаря перед щепленням.
Тетраксим (Франція) – чотирикомпонентна (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт). Вартість – приблизно 900-1200 грн.
Ця вакцина є і в деяких аптеках. Скажімо, в аптеці на вул. Фредра вона коштує 539 грн. Щоб її купити, слід аби дитину оглянув лікар і виписав рецепт на вакцину. Тоді у кабінеті щеплень треба взяти холодову сумку, піти з нею в аптеку, купити вакцину і повернутися в кабінет щеплень.
Інфанрікс (Бельгія) – трикомпонентна (дифтерія, правець, кашлюк). Але її зараз на українському ринку нема.
Інфанрікс IПВ (Бельгія) – чотирикомпонетна (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт). Її вартість зі щепленням – орієнтовно 1500 грн.
Бустрікс (Бельгія) – трикомпонетна ( дифтерія, правець, кашлюк). Нею можна щепити дітей від чотирьох років. Її вартість разом зі щепленням – близько 1000 грн.
Як переконатися, що при транспортуванні і зберіганні вакцин був дотриманий температурний режим?
Це питання хвилює багатьох батьків. Вони бояться вакцинувати дітей, бо не впевнені, що при транспортуванні вакцин були забезпечені належні умови зберігання вакцин.
«Ці побоювання дуже легко розвіяти. Сучасні вакцини мають термоіндикатори, розташовані, як правило, на кришечці флакона з вакциною. Є інструкція до вакцини, де вказано, як зміниться колір термоіндикатора, якщо холодовий ланцюжок було порушено. Батьки, яким складно самим у цьому розібратися, можуть попросити медсестру і вона покаже їм термоіндикатор, щоб вони були спокійні. Медсестри, що працюють у кабінетах щеплень, проходять спеціальне навчання і ретельно стежать за тим, доставлено вакцину згідно з вимогами чи ні», – каже Оксана Пушкарьова.
Чи є обмеження у віці при щепленні від дифтерії?
«Обмежень у віці нема. Усі дорослі повинні кожні 10 років ревакцинуватися проти дифтерії і правця. Дифтерія знайде людину і у 80-ть, і у 90 років. Людям старшого віку треба щепитися у першу чергу, бо більшість з них вже має певні хронічні захворювання, їхній організм ослаблений, імунітет не настільки міцний, тож вони можуть легко захворіти на дифтерію», – каже Віра Капрусь.
Як від дифтерії вакцинуватися дорослим?
Дорослі, яких щепили в дитинстві згідно з календарем щеплень, тепер повинні кожні 10 років робити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії. Для цього, за словами лікарів, вони можуть скористатися двома вакцинами: індійською АДП-М (безкоштовно, у кабінетах щеплень), або бельгійською вакциною Бустрікс (від 500 грн, у приватних клініках).
«Ті, хто має щеплення від дифтерії, але пропустив ревакцинацію через 10 років, повинні зробити два щеплення від дифтерії. Друге – через місяць після першого щеплення, а далі ревакцинація через 10 років. Ті, хто не має жодного щеплення від дифтерії, повинні спершу зробити два щеплення (з різницею у місяць), а тоді – третє, через 6 місяців. Надалі ревакцинація через 10 років», – пояснює головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко.
