Брати-близнюки Владислав і Станіслав Чугуєнки, які народились у Запоріжжі, разом навчались у Львові в Національній академії сухопутних військ. Обидва вони брали активну участь у бойових діях на Донецькому напрямку та в обороні Маріуполя.
Старший лейтенант Владислав, відомий під позивним “Злий”, обіймав посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва 501 окремого батальйону морської піхоти 3 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Белінського. Владислав також є майстром спорту України з рукопашного бою, пише Суспільне.
Обидва брати пройшли через труднощі повномасштабного вторгнення, перебуваючи у складі морської піхоти. З березня 2022 року вони приєдналися до оборони Маріуполя, де під час виконання одного з бойових завдань Владислав отримав осколкові поранення обох ніг.
4 квітня 2022 року Владислав разом із побратимами та братом потрапили в полон. “Нас привезли до Донецької області, в селище Оленівка, у колонію. Там почалась процедура прийому. Потім нас етапували до Росії, до СІЗО №2 в Таганрозі”, — розповів військовий.
Протягом свого утримання Владислав чотири рази перебував в Оленівці. Спочатку він був у полоні разом із Станіславом, але згодом брата перевели до Горлівки, а Владислава до міста Камишин у Волгоградській області. Там він провів близько трьох років, поки не відбувся обмін.
Владислав поділився переживаннями щодо свого утримання, зокрема про місце, яке в полоні називали “молебня”. У цій кімнаті були ікони, біблії та інші реліквії, проте сюди також приводили військових для допитів, під час яких застосовувались тортури, у тому числі електричний струм.
Владислав повернувся додому 14 серпня 2025 року, провівши в полоні 1227 днів — майже три з половиною роки. Він розповів, що за весь цей час отримав лише один лист. Наразі його брат Станіслав, відомий під позивним “Добрий”, продовжує залишатися в російському полоні.
Після повернення Владислав активно долучається до акцій підтримки військовополонених і безвісти зниклих. Він зустрічається з ветеранами та військовими, проводить благодійні тренування зі змішаних єдиноборств, чекаючи на звільнення свого брата-близнюка.