На вулиці Мельника 21, як раз навпроти палацу спорту «Україна», в занедбаному саду стоїть функціоналістична вілла. На перший погляд – це закинутий будинок. Вікна розбиті, на балконах попроростали кущі, штукатурка осипається.
Ще за радянських часів тут діяв дитячий садок. Зараз вілла стоїть пусткою, таке враження, наче, хтось чекає, поки вона розвалиться.
Проте підійшовши ближче і витягнувши камеру я зрозуміла, що будинок далеко не закинутий, а, виявляється, має власника. Спочатку забороняти зйомку почав сторож з собакою, згодом на підмогу прийшло ще двоє чоловіків. В чиїй власності будинок і яка його подальша доля – агресивно налаштовані особи не пояснили.
Факт залишається фактом – будинок розвалюється. Зразок міжвоєнної архітектури функціоналізму просто «тихо вмирає». Будинок звели під кінець 1930-их років( тоді вулиця називалась Шимоновичів), деякі джерела зазначають, що у 1938 році.
За архівними документами ділянка в 1935 році належала фундації імені М. Позовської, в її ж власності міг бути і зведений будинок. В ті часи на вулиці Шимоновичів мешкала здебільшого багата інтелігенція міста. Вся вулиця була всипана родинними маєтками.
В радянський період будинок був на обліку в Міністерства оборони, згодом його продали. Більше 15 років кам’яниця просто розвалюється, кажуть, будинок разом з територією коштує мільйони доларів. Очевидно, власнику не складається з продажом, але ремонтувати будинок теж ніхто не поспішає.
Будинок є типовим прикладом функціоналістичної архітектури Львова. Вілла має характерні для функціоналізму вікна зроблені на кут, оздоблені ще й клінкерною цеглою. Власне, клінкерною цеглою декорований і фундамент будинку та вхідний портал.
В деяких вікнах ще видніються автентичні гнуті шиби, залишились навіть старі дерев’яні віконні рами.
Балкони виконані у вигнутих формах, притаманних для модерністичної архітектури. На вікнах цокольного поверху та деяких верхніх збереглись автентичні грати.
До вхідного порталу ведуть сходи, сам вхід оздоблений плиткою. На вхідним порталом вверх здіймаються вікна під’їзду зі стрічковим склінням.
Загалом будинок не торкнулась перебудова чи будь-які інші зміни. Навіть збереглась оригінальна огорожа, зроблена відповідно до стилю забудови.
Вілла на Мельника – це жива історія унікальної модерністичної архітектури Європи. Адже, відомо, що модернізм у Львові розвивався в своєму закритому мікрокліматі, відповідно і отримав особливі, характерні лише для Львова, архітектурні рішення. Тому, з одного боку можна лише радіти, що вілла не стала житловим будинком і її вигляд «законсервувався» ще з міжвоєнних часів, з іншого, яка її доля – не відомо, а час бере своє.
Підтримайте проект на Patreon