**«Я зрозуміла, що це моє, на другий день роботи у садку»**
Устина Слободян пройшла шлях від музичної школи та коледжу культури і мистецтв до педагогічного факультету Тернопільського педагогічного університету. Ще під час навчання в університеті вона почала працювати в дитячому садку № 179 у Львові, де й залишається вже понад 11 років, пише ЛМР.
Паралельно з основною роботою Устина здобула освіту в Катехитично-педагогічному інституті Українського католицького університету. Завдяки цьому вже дванадцятий рік поспіль вона катехизує дітей різного віку при парафії Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Упродовж двох років вона також за сумісництвом викладала християнську етику у школі.
Окрім того, Устина створює навчальні відео для дітей на каналі «Світлик». За її зізнанням, ця діяльність потребує чимало зусиль і творчого підходу, проте результат того вартий.
Протягом п’яти років Устина активно волонтерила при місії «Центр опіки сиріт». Там вона організовувала різдвяні школи, ігри, веселі канікули та щотижня відвідувала дітей у закладах опіки — тих, хто найбільше потребує уваги й тепла.
**«Я хочу бути дорослою, поруч з якою дитина відчуває себе цінною»**
Устина згадує випадок, який визначив її життєву місію. Одного зимового вечора, повертаючись з роботи, вона побачила на вулиці чоловіка, який вів дитину за руку і при цьому сильно на неї сварився. Цей епізод глибоко вразив молоду педагогиню.
«Я зупинилася і довго плакала, бо зрозуміла, що ніколи не знаю, з яким дорослим зустрічається дитина за межами дошкільного закладу. Тоді я поставила собі місію — бути тим дорослим, біля якого дитина відчує себе цінною, потрібною, талановитою, хто її зможе вислухати і прийняти», — розповідає Устина.
Вона знаходить індивідуальний підхід до кожної дитини. Наприклад, одному хлопчику, якому постійно було нудно на заняттях, вона запропонувала просто сидіти поруч на кріслі, поки вона грає. Так він просидів три роки, але жодного заняття не пропустив. А для старших хлопців, які вважали себе «занадто дорослими» для пісеньок, Устина придумала ритмічні вправи з паличками — відстукувати тривалість нот і рахувати. Тепер ці хлопці з нетерпінням чекають на музичні заняття.
**«В мене були діти, які ще не вміли говорити, але вже співали»**
Устина активно впроваджує творчі формати у роботу з дошкільнятами. Восени діти поставили мюзикл, де не просто розповідали текст, а співали його. Взимку відбулася «Зимова казка» — замість завчених віршиків діти грали ролі, повністю занурюючись у сюжет. За словами педагогині, такий підхід розвиває не лише мистецькі здібності, а й навички запам’ятовування та уваги.
«Я досі не розумію, як, але в мене були діти, які ще не вміли говорити, але вже співали», — дивується Устина.
**«Ця перемога — підтвердження, що я на своєму місці»**
Устина зізнається, що вирішила взяти участь у конкурсі, бо відчула готовність поділитися своїм досвідом з освітньою спільнотою. Вона вірить у дитину — і конкурсне журі це оцінило. Педагогиня також мріє, щоб дошкільнята мали більше можливостей долучатися до культурного життя міста, ставали не лише спостерігачами, а й активними учасниками.
Про свою перемогу Устина мала певне передчуття — була задоволена результатами на кожному етапі змагання, хоча хвилювання та сумніви не відпускали через сильну конкуренцію.
**Про «Освітню премію Львова»**
«Освітня премія Львова» — це щорічний конкурс, що відзначає найпрофесійніших, найкреативніших та найвідданіших педагогів міста. Минулого року на участь надійшло рекордних 579 заявок.
Конкурс проходив у три етапи. Спочатку учасники заповнювали реєстраційну форму з описом свого досвіду та мотиваційним відео. Далі — практичні заняття, які оцінювали зокрема й самі учні. Фінальний етап передбачав інтерв’ю з комісією та презентацію власної освітньої ідеї. До фіналу пройшли 24 учасники, серед яких визначили трьох найкращих у кожній категорії: вчитель школи, вихователь закладу дошкільної освіти та керівник гуртка у позашкіллі.
Переможцями стали Ігор Дусан — педагог-організатор і класний керівник у ліцеї «Галицький», Устина Слободян — музична керівниця закладу дошкільної освіти № 179, а також Роксолана Шиманська — керівниця гуртка журналістики в ЦТДЮГ.
За кілька років свого існування ця відзнака здобула високу репутацію серед львівських освітян, ставши символом професійної майстерності. У 2024 році ініціативу розширили — нова «Освітня премія Львова» охоплює більше номінацій та передбачає більшу грошову винагороду.
