30 серпня у Моршині на Львівщині відбулося урочисте відкриття та освячення пам’ятного знака “Дерево надії”, присвяченого захисникам, які зникли безвісти під час бойових дій. Подія супроводжувалася тематичною акцією-нагадуванням, учасники якої пройшли ходою вулицями міста.
За словами завідувачки відділення підтримки ветеранів ветеранського простору Моршинської територіальної громади Оксани Бандери-Кіжик, ініціатива виникла спільними зусиллями ветеранського простору та родин зниклих безвісти воїнів, пише Суспільне.
“На зустрічах народився задум встановити в нашому місті символічний знак, адже в такий спосіб пам’ять про воїнів ушановують вже в багатьох містах. Ескіз виготовляв ветеранський простір. Коли ми показали макет родинам, їм сподобалося, що там будуть саме фотографії героїв — не лише дерево чи стрічки, а й обличчя. Світлини ми закріпили на спеціальних зачіпках: якщо людина знайдеться, портрет можна буде легко зняти”, — пояснила вона.
Виготовленням знака займався майстер зі Стрия, а фінансування взяла на себе Моршинська міська рада. Наразі у Моршинській громаді статус зниклих безвісти мають 27 військовослужбовців.
**Історії матерів і сестер**
Анна Грицишин, мешканка села Задеревачі Моршинської громади, розмістила на “Дереві надії” фотографію свого сина Івана, який зник у травні 2023 року в районі Бахмута.
“Він пішов добровольцем захищати Україну. Відколи він зник, я ходжу на всі акції”, — розповіла жінка.
Ганна Шмігельська, одна з ініціаторок акції, чекає на звістку про сина Василя, який пропав безвісти 18 листопада 2023 року поблизу Іванівського на Донеччині. Саме вона разом з іншими родинами запропонувала ветеранському простору організувати подібний захід.
“Разом зі стрийською організацією “Голос надії” ми це придумали. Ідея з портретами — моя, і значки на дерева ми також будемо вішати. Це двосторонні значки з портретами, щоб усі люди їх бачили. Тому що про зниклих безвісти майже не говорять. Вони такі самі герої, вони воювали на “нулі”. Дехто залишився там сам. Ми розуміємо, що не всі повернуться додому. І хочемо, аби про них не забували, говорили та пам’ятали”, — наголосила Ганна Шмігельська.
Галина Ковшан із села Миртюки Стрийської громади прийшла на акцію, щоб підтримати земляків. Жінка чекає на брата Ореста, який зник безвісти 22 серпня минулого року на Сумщині разом із побратимами.
“Наразі ніхто не дає жодної відповіді. Просто кажуть, що був приліт, але ні тіл, ні решток не знайдено. І до сьогодні вже рік тиші — відповіді немає. Я прийшла підтримати родини Моршинської громади, адже вони завжди підтримують нас, Стрийську громаду. Надіємося на мир і повернення наших рідних додому, щоб усі повернулися живими й здоровими”, — поділилася вона.
**Хода солідарності**
Учасники акції пройшли вулицями Моршина зі скандуваннями “Полон вбиває, не мовчи!”, “Сьогодні ми, а завтра — ви!”, “Стань голосом полонених!”. Завершенням заходу став молебень за здоров’я та якнайшвидше повернення додому українських захисників, які перебувають у полоні чи вважаються зниклими безвісти.
