Львівська ОДА надала дозвіл компанії «Грінера-Л» на розроблення детального плану території щодо відведення земельної ділянки біля села Малий Любінь для облаштування там комплексу з переробки та утилізації ТПВ.
Аналогічне рішення прийняла і Городоцька РДА. Звістка про те, що на вапняковому кар’єрі може з’явитися полігон ТПВ, збурила частину місцевих мешканців. Під тиском людей Великолюбінська селищна рада, яка у червні підтримала цей інвестиційний проект, наприкінці жовтня заявила про відмову від нього.
ZAXID.NET розпитав адвоката компанії «Грінера», депутата Львівської міськради Романа Іванціва, чому інвестори зацікавилися ділянкою у Малому Любіні, який саме об’єкт там планується та чи створюватиме він загрозу для курорту Любінь Великий. І найголовніше – як компанія буде переконувати людей у безпечності такого сусідства.
Як «Грінера» вийшла на ділянку у Малому Любіні? Чия це була пропозиція?
У 2016 році, відразу після Грибовицької трагедії, була створена робоча група при Львівській ОДА для визначення стратегії поводження з ТПВ в області. Я був її учасником. Проводилося багато зустрічей, я розумів, що багато чого не знаю, тому почав активно вивчати цю тематику. Об’їздив багато заводів у Європі, щоби правильно оцінювати ситуацію. Можу сказати, що у питанні полігонів ТПВ державні будівельні норми в Україні дуже жорсткі, навіть жорсткіші, ніж у Європі. Якщо у Кракові у межах міста є діючий полігон ТПВ, українські ДБН передбачають, що відстань до населеного пункту має бути як мінімум 500 метрів, і це мають бути землі несільськогосподарського призначення. Знайти фізично ділянку, яка би підпадала під ці умови, насправді складно. Таких ділянок не так багато.
Територію Яворівської «Сірки» оцінили як непридатну для таких цілей, зважаючи на законодавчі норми та ДБН. Від цієї ділянки Львів відмовився з об’єктивних причин. Питання не в тому, щоб зробити полігон будь-де, лиш би зробити. Стоїть питання зробити правильно. У нас і так величезна недовіра людей у питанні поводження з ТПВ. Тому треба зробити ідеально.
Щодо Малого Любіня. Цю ділянку мені показав один мій товариш, який мав намір зробити там полігон для стрільб на дальні відстані. Насправді, його ідея актуальна ще досі. Єдине, коли я побачив це місце, сказав про потребу облаштувати полігон для сміття. Так я потрапив на цю ділянку. Це був абсолютно приватний момент.
Слід зауважити, що Україна не має позитивного досвіду у плані будівництва таких об’єктів. Тому потрібно брати практиків, які це вміють реалізовувати. Людина, яка керувала чотирма полігонами у США – це наш «клондайк». Тому була пропозиція до Богдана Михалуся – власника «Грінери». Ця компанія показала позитивний досвід впорядкування полігону у Миколаєві на Львівщині.
Як ви проводили роботу з громадою Малого Любіня?
Ми зустрілися з керівництвом селищної ради, вони сказали, що такий проект потрібен, але мусите говорити з мешканцями села Малий Любінь. Це село, де близько 400 мешканців. Ми працювали з людьми, тричі проводили зібрання, показували серйозність намірів. На останніх слуханнях показували сюжет каналу CNN про полігон в Атланті у США. Коментар давав представник інженерної компанії Девід Стюарт, який має 30-річний досвід роботи у цій сфері. Цей чоловік був у Малому Любіні. Він сказав людям, що готовий виступити головним консультантом цього проекту, що це буде ідеальний варіант – тут буде побудований такий об’єкт, як у Європі чи в США.
Ми показували людям процес будівництва полігонів у світі. Треба сказати, що сміття не може бути під відкритим небом. Лише невелика частинка відкрита, яка заповнюється у конкретний день, і то наніч вона накривається плівкою, щоби дощ усе не розмивав.
Це буде сучасний комплекс з переробки і складування ТПВ чи сміттєзвалище на зразок Грибовицького?
Ми ніколи не казали, що там буде смітник. Це нечесна гра з боку людей, які кидають фрази, що це буде звалище. Влітку 2019 року ми запросили депутатів Великолюбінської ОТГ та мешканців Малого Любіня поїхати в Польщу – подивитися на аналогічний комплекс у Кракові. Ми сказали людям: якщо потрібно – готові ще раз організувати таку поїздку. Плануємо збудувати аналогічний об’єкт, як у Кракові. При правильному поводженні із ТПВ, об’єкт ніяким чином не має впливати на підземні води і ґрунти. Там нічого смертіди не буде. По периметру збудуємо свердловини, щоб контролювати підземні води. Ванна для захоронення ТПВ буде покриватися плівками. Кожен етап будівництва будемо супроводжувати зйомкою з дрона, щоб люди бачили, як усе відбувається. Інвестиція у цей об’єкт складе мінімум 10 млн доларів. Кошти будуть іноземного походження. Над втіленням проекту працюватимуть іноземні фахівці. Тільки коли об’єкт буде збудовано, туди поїде ТПВ. І працюватимуть там місцеві мешканці.
Передбачається сортування, переробка сміття чи тільки складування?
Такий самий принцип, як у Кракові. Ми говоримо про сучасний сміттєсортувальний комплекс та захоронення.
Багато мешканців Малого Любіня погодилися на це. У нас є письмова згода третини повнолітніх мешканців села – близько 80 підписів. При чому нас підтримали молоді освічені люди. Зараз цих людей називають зрадниками. Люди вже бояться висловлювати свою думку. Але всі розуміють, що це безпечний варіант. Навіть після зборів у селі Великий Любінь у суботу, 2 листопада, до мене дзвонили мешканці Малого Любіня і висловлювали підтримку.
Є політичний аспект, політичні інтереси. Колишній сільський голова Степан Буняк та екс-голова Городоцької РДА Володимир Ременяк кажуть, що комплексу ТПВ не потрібно, будуть розвивати курорт. А те, що у 2012 році вони затвердили у генплані Великого Любіня сміттєспалювальний завод на території села – хіба це не обман? І таких фактів лицемірства багато. Нинішній селищний голова розуміє, що цей об’єкт дасть суттєві надходження до бюджету, вирішить питання не тільки для села, Львова чи області, та іде на непопулярні кроки, а його ганьблять. Багато щирих людей підтримали ці речі, тому що це потрібно.
Сміттєсортувальний комплекс та полігон ТПВ у Кракові (фото «Грінери»)
Що громада отримає взамін, якщо там буде сміттєвий комплекс?
Податки. Окрім того, субвенційну підтримку від Львова та області. Ми говоримо і про те, що компанія готова ділитися своїм прибутком. Тариф на вивезення сміття передбачає певну рентабельність. Ми готові віддавати для громади 30 грн з кожної тонни сміття. За приблизними розрахунками, це може бути 5 млн грн щороку. Ці кошти громада зможе використовувати так, як захоче. При тому, щоб ніхто не думав, що це якісь обіцянки на майбутнє, компанія готова вже зараз, коли сміття ще не завозиться, інвестувати частину коштів у соціальну інфраструктуру села.
Готові зробити капітальний ремонт центральної дороги у Малому Любіні. Після рішення селищної ради Львів надав субвенцію 1 млн грн на розвиток Малого Любіня. Ми готові долучитися, зробити дитячий майданчик, футбольне поле зі штучним покриттям. Але останнім рішенням Великолюбінська селищна рада відмовилася від цього мільйона від Львова. Хоча ми просили залишити ці кошти задля тих людей в Малому Любіні, які нас підтримали.
Люди бояться, що такий об‘єкт буде загрозою для курорту Великий Любінь…
ДБН передбачають відстань не менше як 3 км до курортної зони, а там є понад 4 км. Норми дотримані. На цьому місці – колишній вапняковий кар’єр. Відстань від місця, де буде захоронення сміття, до найближчого будинку у Малому Любені більше ніж 2 км. Є можливість заїзду по об’їзній дорозі навколо села, щоб не створювати незручності мешканцям. Довкола ділянки – лісосмуга, що передбачено європейськими і американськими нормами.
Мешканцям Великого Любіня кажу: подивіться у ваших лісопосадках, що там робиться. Навіть у тому ж кар’єрі люди вивозять і скидають сміття – воно там гниє під відкритим небом. Це неконтрольований процес. Якщо говорити про чисте довкілля, то ви цим шкодите курортній зоні.
Усі розуміємо, що кожен день продукується сміття. Існуючі сміттєзвалища не гумові. Вони дуже часто критичні у сучасному розумінні, шкодять екології. Потрібно зробити цей процес правильним і контрольованим, а не скидати сміття у лісі чи в полі і не перетворювати всю країну на смітник.
Як відбувалася процедура отримання дозволів на початок відведення землі?
Ці землі за межами населеного пункту. Відповідно до законодавства, селищна рада ними не розпоряджається. Це компетенція Львівської ОДА, оскільки це землі промисловості. Але ми йшли у селищну раду, оскільки розуміємо, що ми там працюємо. Своїм рішенням у червні 2019 року селищна рада підтримала цей проект та вказала на необхідність проведення громадських слухань та обговорення з людьми. Акцент робився на село Малий Любінь. Ми поступово рухалися у тому напрямку.
Ще раніше, наприкінці лютого 2019 року, щоб отримати розуміння ситуації, ми їздили в Городоцьку РДА, мали зустріч із заступником Павлом Стахівим, який з Великого Любіня. Позиція РДА була така, що цей об’єкт однозначно потрібен. Зараз колишній голова РДА Володимир Ременяк каже, що він завжди був проти… Якщо він не знає, що робить його заступник – це його проблема. Тепер Павло Стахів теж один із тих, хто нас «топить». Це лицемірство. Була підтримка і з боку ЛОДА. У ЛОДА всі бачили результат роботи «Грінери» із впорядкування сміттєзвалища у Миколаєві на Львівщині. Це давало розуміння, що є люди, які можуть дати реальний результат. Ми від того відштовхувалися.
Сільський голова каже, що рішення селищної ради передбачало громадські слухання, а інвестор порушив домовленість і не провів їх?
Ми не порушили домовленостей. Завжди йшлося про те, що треба узгоджувати питання у селі Малий Любінь, що ми й робили. При розробленні змін до детального плану території законодавство передбачає громадські слухання. Ми на ці слухання орієнтуємося. Їх має організувати замовник змін до детального плану території – РДА.
Чи проводилися якісь дослідження про можливість розташування на цій території комплексу ТПВ? На основі чого ЛОДА та РДА дозволили розробку документації на відведення землі?
Для розуміння ситуації ми замовили дослідження з гідрогеології щодо цієї ділянки, висновок позитивний. Але цей попередній висновок не має юридичного значення для тих документів, які були видані ОДА чи РДА. Державні органи діють відповідно до визначеного законодавством порядку. Вони надали згоду на основі нашого звернення, обгрунтування, попереднього плану.
За процедурою розробляється земельна документація, далі буде проводитися екологічна екпертиза, оцінка впливу на довкілля (ОВД). Ці речі ляжуть в основу проекту. ОВД проводиться на рівні міністерства. Тому усі страхи людей будуть оцінювати фахівці і все буде публічним. Кожен зможе ознайомитися з висновками.
Після отримання дозвільної документації, буде розроблений якісний проект, який будемо презентувати у громаді. Це приблизно рік роботи. Тобто, наприкінці 2020 року можливий початок земляних робіт, будівництво у 2021 році. Завезення сміття – не раніше як наприкінці 2021 року.
Який би мав бути термін експлуатації комплексу ТПВ у Малому Любіні. Знаємо, що Грибовицьке сміттєзвалище експлуватували десятки років після завершення його терміну експлуатації, поки не сталася трагедія.
Неправильно говорити про термін експлуатації полігону. Важливий об’єм. Об’єкт будується під певний об’єм, який можна заповнити за 10 років, а можна за 30 років. «Грінера» орієнтується на об’єм 500 тонн сміття щодня. Ми завжди говорили людям Малого Любіня про такий обсяг. При такому обсязі умовний термін експлуатації 20 років.
500 тонн – це приблизно денний обсяг сміття, який продукує Львів?
Насправді щоденний обсяг львівського сміття 650-700 тонн. Але ми розуміємо, що буде сортування, переробка і обсяг буде зменшуватися. Таким чином ми могли б закривати «хвости» і з області. Сміття не має прописки. Ми не можемо говорити, що проблеми має тільки Львів. І Городоччина, Дрогобич також. Це чисто господарський, бізнесовий підхід – хто платить, той може віддати своє сміття на переробку і захоронення залишків. Не має бути політичного аспекту – тому дозволимо, а тому не дозволимо.
У зв’язку із тим, що зараз багато негативу щодо втілення цього проекту у Малому Любіні, як будете діяти далі? Чи не відмовляється інвестор від цього задуму?
Люди мають зрозуміти: ми не маємо права на другі Грибовичі. Важливо, щоб вони оцінили ситуацію правдиво, а не викривлено. Наше завдання – забезпечити належну інформаційну кампанію серед громади і нехай вона визначиться.
Коментар до теми
Великолюбінський селищний голова Йосиф Фабрига:
Наприкінці жовтня була позачергова сесія, на якій депутати скасували червневе рішення (про підтримку інвестиційного проекту, – Ред.) і прийняли рішення щодо заборони розміщення на території Великолюбінської селищної ради будь-яких об’єктів з ТПВ. Головною підставою для скасування попереднього рішення стало невиконання одного із його пунктів – треба було проводити громадські слухання і доводити інформацію до громади. 2 листопада відбулися громадські слухання, на яких було прийнято аналогічне рішення про заборону розміщення полігонів ТПВ, сміттєспалювальних заводів тощо.
Я знаю, що інвестор проводив зібрання у Малому Любіні раз чи двічі. Можу підтвердити, що возили людей до Кракова, щоб ознайомити з аналогічним об’єктом. Як вони декларували, аналогічний об’єкт має бути розміщений і тут. Знаю, що вони працюють з людьми, переконують, інформують. Скільки зібрано підписів на підтримку проекту, не можу сказати, бо не бачив документу.
Я представляю інтереси громади. Позиція Великолюбінської ОТГ задекларована на сході села. Я разом з громадою. Якщо громада цього не підтримує, звичайно, я так само не підтримую. Але ніхто не забороняє інвестору інформувати людей про такий об’єкт. Мені самому було б цікаво прочитати більше. Якщо люди приймуть рішення вислухати інвестора і повторно розглянути це питання – я підтримаю це двома руками. Не можу сказати, чи цей проект «похоронений» чи має право на життя. Усе залежить від людей.
