На старому Голосківському цвинтарі у Львові дослідники завершили пошуково-ексгумаційні роботи, пов’язані з подіями оборони міста у 1939 році. На території площею близько 260 квадратних метрів фахівці виявили 133 окремі могили. З них вилучили останки 115 польських військовослужбовців та 18 солдатів німецького Вермахту.
Керівник громадської організації “Товариство пошуку жертв війни Пам’ять” Любомир Горбач розповів, що всі загиблі лежали в індивідуальних могилах, розташованих у три тісні ряди без звичних проміжків між ними. Ймовірно, поховання здійснювали місцеві жителі. Дослідники додатково перевірили ділянку, чи немає там четвертого ряду могил, але нових поховань не знайшли, пише ЛМР.
Встановити національну належність похованих допомогли збережені деталі військового одягу — насамперед ґудзики. Серед польських військових знайшли лише сім ідентифікаційних жетонів, шість з яких містили записи. Імена, прізвища та вказане віросповідання свідчать, що це були поляки католицького віросповідання.
Один із жетонів залишився незаповненим. За припущенням Любомира Горбача, це могло статися через те, що чоловіка мобілізували незадовго до боїв, і він не встиг внести свої дані. Поруч із цими останками знайшли греко-католицький хрестик, що, за словами дослідника, вказує на українське походження загиблого.
Останки німецьких військовослужбовців передадуть представникам організації Volksbund, яка займається розшуком та похованням загиблих солдатів Німеччини. Їх перепоховають на спеціальному збірному цвинтарі в селі Потелич Львівської області.
Що стосується польських воїнів, фахівці взяли зразки кісткової тканини для проведення ДНК-аналізу з метою встановлення особистостей загиблих. Після завершення досліджень їхні останки перепоховають на цвинтарі в Мостиськах.
Представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньська підкреслила, що ідентифікація останків є найважливішим етапом роботи, оскільки повернення імен загиблим має велике значення як для історії, так і для їхніх нащадків. Вона також висловила подяку Львівській міській раді за забезпечення безпеки, супроводу та сприятливих умов для проведення досліджень, зазначивши, що співпраця з українською стороною відбувається дуже успішно.
Пошуково-ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі розпочалися 25 серпня. У спільній експедиції взяли участь близько 30 фахівців — представники українського Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”, Інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також меморіально-пошукового центру “Доля”.
**Історія питання**
Перші дослідження на території цвинтаря розпочав Польський інститут національної пам’яті ще у 2010 році. У 2019 році роботи продовжили спільно з українським Товариством пошуку жертв війни “Пам’ять” та Львівським Дитячим Гуфцем “Барть” Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося точно визначити межі військового кладовища, після чого українська сторона підготувала й подала до Державної міжвідомчої комісії у Києві всю необхідну документацію для проведення ексгумації польською стороною.
Наступним етапом мала стати сама ексгумація, проте процес довелося призупинити — відновити його вдалося лише після поступового покращення українсько-польського діалогу з питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство “Пам’ять” звернулося до Міністерства культури України з пропозицією продовжити роботи зі збереження польських військових поховань 1939 року у Львові. Після офіційного запиту польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичного виконання.
Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, загиблих під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, де, за словами Любомира Горбача, знайшли останки 34 воїнів.
