На площі Ринок у Львові відбулася символічна акція — встановлення порожніх стільців з іменами українців, яких утримує в полоні Росія. Кожен стілець представляє конкретну людину, позбавлену можливості бути поруч із близькими через російську агресію, і нагадує про долю, яку досі очікують вирішити.
Директор департаменту освіти і культури Львівської міської ради Андрій Закалюк поділився роздумами про символічне значення акції. За його словами, стілець — це насамперед про людські стосунки, можливість зустрічатися, спілкуватися та говорити правду одне одному у вічі, пише ЛМР.
“Сьогодні ми згадуємо людей, для яких правда — не просто гарне слово, а цінність. Цінність їхнього життя, життя їхніх рідних і всієї нашої країни”, — зазначив він, подякувавши організаторам та всім, хто захищає правду словом як зброєю. Закалюк також нагадав біблійний вислів про те, що слово гостріше за двосічний меч, підкресливши важливість не мовчати про тих, хто бореться за правду.
**Історія зниклого поета**
Окремою частиною акції стала розповідь про долю Миколи Леоновича — українського поета, ілюстратора та книжкового дизайнера, який понад три з половиною роки числиться зниклим безвісти. Про чоловіка розповіла його дружина Марина Александрович.
За її словами, Микола — людина культури, батько двох дочок, який щороку брав участь у Львівському форумі видавців. Він пішов захищати родину, країну та українську культуру, яка його сформувала.
Александрович наголосила, що в Україні багато таких випадків, оскільки Росія систематично порушує Женевські конвенції та норми міжнародного гуманітарного права, приховуючи інформацію про полонених. На її думку, критично важливо не замовчувати злочини агресора, поширювати свідчення звільнених та закликати світову спільноту до посилення тиску на Росію.
“Такі акції допомагають тримати історії ув’язнених і зниклих у фокусі уваги українського суспільства та міжнародної спільноти. Важливо, щоб ця увага перетворювалася на дію”, — підкреслила дружина поета.
**Масштаб проблеми**
За даними Інституту масової інформації станом на 2 листопада 2026 року, Росія незаконно утримує щонайменше 27 цивільних українських журналістів та одного медійника-військовослужбовця. Серед них — працівники загальнонаціональних і регіональних ЗМІ, фрилансери та кримські громадянські журналісти.
Акція “Порожні стільці” має на меті привернути увагу до долі незаконно ув’язнених цивільних осіб та військовополонених, нагадавши, що за кожним іменем стоїть реальна людина зі своєю історією та родиною. Організаторами заходу виступили Премія імені Георгія Ґонґадзе, Львівський медіафорум та INDEX: Інститут документування і взаємодії.
Дату для проведення акції обрали невипадково — 15 листопада щороку відзначають Міжнародний день ув’язненого письменника, заснований за ініціативи міжнародного ПЕН-клубу. Цей день також відомий як Empty Chair Day (День порожніх стільців), а порожній стілець традиційно символізує людей, відсутніх через ув’язнення, переслідування, зникнення чи смерть.
Організатори закликають суспільство не залишатися байдужим до долі українців у полоні та продовжувати говорити про них, адже для тих, хто перебуває в неволі, важливо знати — про них не забувають і за них продовжують боротися.
**Місце надії на площі Ринок**
Варто нагадати, що 30 травня цього року на площі Ринок з’явився ще один символічний знак — “Місце надії”, присвячений військовослужбовцям, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Центральним елементом композиції також є стілець, що символізує вільне місце для тих, хто повернеться.
Навколо стільця розташовані металеві жетони з іменами полонених та зниклих безвісти захисників України, а поруч росте символічне Дерево надії. На бруківці біля інсталяції є напис: “Місце для тих, кого ми чекаємо”.
Простір з’явився на прохання родин полонених та зниклих безвісти воїнів, а концепцію розробив департамент архітектури та просторового розвитку міста. Металеві жетони не лише розповідають історії тих, на кого чекають, але й створюють символічний передзвін — нагадування про кожного захисника й захисницю.
