На старому Голосківському цвинтарі у Львові розпочався другий етап пошуково-ексгумаційних робіт, присвячених пошуку останків солдатів Війська Польського, які загинули у боях проти нацистської Німеччини в 1939 році. Перший етап подібних досліджень минулого року проводили на території Збоїщ.
Роботи триватимуть до 1 жовтня і здійснюються спільними зусиллями фахівців Інституту національної пам’яті Польщі, Інституту національної пам’яті України та української громадської організації “Пам’ять”. За попередніми оцінками істориків, на цій ділянці могли поховати близько 120 військовослужбовців, чиї останки після завершення ексгумації планують перепоховати на військовому цвинтарі в Мостиськах, пише ЛМР.
Керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко наголосив, що всі процедури погоджені з Міністерством культури України та мають дозвільну документацію. За його словами, це важливий крок у розвитку українсько-польських відносин, який сприятиме кращому розумінню спільного історичного минулого. Місто взяло на себе організаційну підтримку процесу – забезпечення охорони порядку, безпеки та підготовку самої території, яку готували протягом двох останніх тижнів.
Земельна ділянка, де проводяться розкопки, частково належить міській комунальній власності, а частково – розташованій поблизу релігійній громаді. До експедиційних робіт залучено близько 30 спеціалістів з української та польської сторони.
Представниця польського Інституту національної пам’яті Домініка Сєміньска висловила впевненість у високому рівні організації процесу та зазначила, що отримано всі необхідні дозволи. Вона висловила сподівання, що вдасться віднайти останки всіх похованих військових та здійснити їх повторне перепоховання у Мостиськах.
Керівник Товариства “Пам’ять” Любомир Горбач пояснив, чому кожен із загиблих має індивідуальну могилу: ті, хто ховав солдатів, мали достатньо часу для копання окремих поховань, тому не виключено, що тіла лежать у трунах. За його словами, німецька окупаційна влада, яка контролювала цю територію, дозволяла місцевим мешканцям та, ймовірно, полоненим польським воякам забирати тіла загиблих товаришів для поховання на цвинтарях.
Горбач також підкреслив, що участь українців у складі Війська Польського в боротьбі проти нацистської Німеччини та Радянського Союзу – це історичний факт, підтверджений як спогадами учасників подій, так і результатами попередніх розкопок. Дослідники неодноразово знаходили військові ідентифікаційні знаки з українськими прізвищами та зазначеним віросповіданням – православним чи греко-католицьким, що належали вихідцям з Рівненщини, Волині та Галичини. Окремо він згадав про знайдені останки військового, при якому було дзеркальце з портретом Івана Франка на зворотному боці – ще одне свідчення того, що українці плечем до плеча з поляками та представниками інших національностей протистояли нацистській і комуністичній агресії.
Про методику подальшої ідентифікації віднайдених останків розповів представник польського Інституту національної пам’яті Томаш Тшаска. За його словами, застосовуватимуться стандартні методи, які використовують під час подібних експедицій в інших місцях: зібраний кістковий матеріал розміщуватимуть в окремі труни для кожного загиблого та передаватимуть на ДНК-експертизу з метою встановлення особи.
**Історія питання**
Дослідження території Голосківського цвинтаря розпочав ще польський Інститут національної пам’яті у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи відновили спільно з українським Товариством пошуку жертв війни “Пам’ять” та Львівським Дитячим Гуфцем “Барть” Польського Гарцерства в Західних регіонах України. Тоді вдалося точно визначити межі військового кладовища, після чого українська сторона підготувала й подала всю необхідну документацію до Державної міжвідомчої комісії в Києві для отримання дозволу на проведення ексгумації.
Однак практичний етап робіт довелося відкласти – процес вдалося відновити лише завдяки поступовому налагодженню українсько-польського діалогу з питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство “Пам’ять” звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити збереження польських військових поховань 1939 року у Львові. Офіційне звернення польської сторони у 2025 році дало старт практичній реалізації проєкту.
Перший етап робіт з перепоховання загиблих оборонців Львова 1939 року відбувся у серпні 2025 року на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. Спільна українсько-польська експедиція тривала понад чотири тижні, і, за словами Любомира Горбача, тоді вдалося виявити останки 34 військовослужбовців.
