27 серпня Львів провів в останню путь Тетяну Кучеряву — жінку, яка увійшла в історію як перша українська танкістка, а згодом присвятила себе навчанню майбутніх офіцерів у Національній академії сухопутних військ. Захисниця пішла з життя 26 серпня після тяжкої боротьби з онкологічним захворюванням, не доживши до свого 40-річчя.
Похоронна церемонія розпочалася об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Провести Тетяну в останню дорогу зібралися рідні, друзі, побратими та колеги. Загальноміське прощання з військовою відбулося на площі Ринок, після чого її поховали на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань №87, пише Суспільне.
## Викладачка, яку любили курсанти
Тетяна Кучерява багато років передавала свій бойовий досвід молодому поколінню військових, працюючи викладачкою в академії. Серед тих, хто прийшов попрощатися, були й її студенти.
Курсантка Анастасія, яка навчалася у Тетяни протягом двох років, розповіла, що знала викладачку вже чотири роки та запам’ятала її як надзвичайно чуйну людину. За словами дівчини, Тетяна вела курс соціальної психології та психологічного відновлення військовослужбовців, ділилася власним досвідом і завжди щиро переймалася долею кожного курсанта, вчила їх бути стійкими та боротися за життя.
Колега Тетяни по кафедрі Роман згадував її як одну з перших людей, з якою познайомився в академії. За його словами, вона була кандидаткою психологічних наук з великим практичним досвідом і особливим педагогічним талантом — вміла легко і доступно передавати знання курсантам. Чоловік назвав її втрату важким ударом для всього колективу, зазначивши, що курсанти завжди відгукувалися про неї виключно позитивно.
## Шлях від Харківщини до перших рядів захисників
Тетяна Кучерява народилася в селищі Шевченкове на Харківщині. Вона здобула вищу освіту в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут” та пройшла підготовку на військовій кафедрі при Військовому інституті танкових військ.
Військову службу жінка почала у 2011 році, а вже у 2015 стала першою жінкою-танкісткою в історії незалежної України. Рік пізніше, у 2016-му, вона обійняла посаду заступниці командира гуманітарного проєкту “Евакуація 200” при Управлінні цивільно-військового співробітництва Збройних сил України — займалася складною і важливою роботою з ексгумації та передачі тіл загиблих військових їхнім родинам.
Пізніше Тетяна перейшла до викладацької діяльності в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де готувала нових захисників України. За свою службу вона отримала відомчі нагороди від Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України.
Хворобу, яка забрала життя мужньої жінки, раніше описав Олег Дундук — за його словами, у Тетяни діагностували рак четвертої стадії. Захисниця залишила після себе сина, матір та сестру.
