п`ятниця, 19 квітня

У Львові напередодні Великодня археологи показали тисячолітні писанки

У той час вони були радше язичницькими, ніж християнськими символами, пише Львівська газета

Керамічні, кількаколірні і не пов’язані з християнством – такими були писанки майже тисячоліття тому. Археологи історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», що недалеко від Львова, напередодні Великодня показали дві керамічні писанки, які знайшли на території давнього городища. Вони датуються XI-XIII ст. і належать до київської писанкарської школи.

У Львові напередодні Великодня археологи показали тисячолітні писанки

«У той час писанки були багатофункціональними. Очевидно, у княжу добу ніхто не клав писанки у великодні кошики. Понад те, вони навряд чи мали християнський контекст. Коріння традицій писанкарства – в язичництві, адже культ яйця пов’язаний з віровченням про життя. На території України він відомий ще з доби бронзи. Дослідники вважають, що писанки були язичницькими оберегами, які захищали від злих духів», – розповів археолог Віталій Ляска.

У Львові напередодні Великодня археологи показали тисячолітні писанки

Обидві писанки були знайдені у парному похованні – чоловіка та жінки – ще кілька десятків років тому. У цьому ж похованні були знайдені хрести. Однак дослідники не мають однозначної думки, чи це були перші християни, чи хрести були просто прикрасами. За словами етнографа Юрія Пуківського, наявність писанок у могилі не є чимось надзвичайним.

У Львові напередодні Великодня археологи показали тисячолітні писанки

«Ще донедавна в Карпатах та на Поліссі зберігався архаїчний звичай, за яким писанку клали в домовину. У багатьох місцевостях також є звичай приносити писанки та крашанки на цвинтар», – пояснює Юрій Пуківський.

Водночас, за словами Віталія Ляски, усі писанки давньоруського часу мають всередині брязкальця. Через це частина дослідників переконана, що їх могли використовувати як дитячі іграшки.

У Львові напередодні Великодня археологи показали тисячолітні писанки

«Коли говоримо про писанки, ми говоримо про язичницьку традицію, яку вдало адаптувати під себе християнство. Ця традиція тоді почалась і продовжується вже тисячоліття», – розповів дослідник.

За словами археологів, в історичних джерелах не збереглось інформації, коли писанки почали робити на шкарлупі яйця, як це здебільшого є зараз. Найдавніша відома така писанка на території України була знайдена у Львові. У 2013 році археологи Рятівної археологічної служби під час розкопок на вулиці Шевській знайшли писанку, зроблену на шкаралупі качиного яйця. Її датують XV-XVI cт. Нині писанка зберігається у Музеї писанки в Коломиї.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.