За свою більш ніж 30-річну практику львівський ендоскопіст Віктор Іванців вперше зіткнувся із таким складним випадком: до нього доставили 6-місячну дівчинку, в стравоході якої застрягла розкрита шпилька.
Причому застрягла вона гострими кінцями вгору, так що витягнути її назад не було ніякої можливості. Малятко задихалася, кашляла і від будь-якого неправильного руху могла померти.
“Дитя бавилося хрестиком на ланцюжку, — розповідає “Експресу” подробиці незвичайного випадку Віктор Іванців, лікар-ендоскопіст міської дитячої лікарні. — Хрестик висів на шпильці завдовжки півтора — два сантиметри.
І в якийсь момент вона розстібнулась, хрестик випав, а шпилька залишилась у руках дитини. Малеча взяла її до рота і проковтнула. Стала закашлюватись і задихатися. Батьки одразу звернулися по медичну допомогу.
Шпилька застрягла в гирлі стравоходу, гострим кінцем догори, тож витягти її в такому положенні було неможливо. Гострим кінцем шпилька могла легко продірявити стравохід і спричинити низку серйозних проблем, аж до артеріальної кровотечі. Якби шпилька проткнула аорту, дитина загинула б миттєво”.
Колега із Західноукраїнського спеціалізованого медичного дитячого центру привіз лікарям спеціальні маніпулятори. Для порятунку використали найсучасніший відеоендоскоп.
Операція тривала приблизно 30 хвилин, під загальним занечуленням, зі штучною вентиляцією легень.
“Ми захопили шпильку за головку й опустили в шлунок, — додає Віктор Іванців. — Там більше місця, ніж у тоненькій 8-міліметровій трубці стравоходу, де розвернути двосантиметрову шпильку неможливо. У шлунку ми її повернули й тупим кінцем (гострим донизу) поволі витягли назовні”.
Лікар-ендоскопіст Віктор Іванців
“Акуратно ввівши ендоскоп і маніпулятор в стравохід, проштовхнули шпильку в шлунок, там повернули (зробити це вдалося далеко не з першої спроби, причому мені довелося навіть, підклавши руку під спинку знерухомленого маля, перевертати її) і тупим кінцем догори стали дуже повільно і обережно витягувати небезпечний предмет із стравоходу.
Звичайно, і тут було чимало ризиків зачепити вістрям шпильки стінки органів. Але Бог вберіг. Скажу чесно, коли через півгодини шпилька опинилася у нас в руках, а дівчинка при цьому була цілою і неушкодженою, ми були такі щасливі, що це навіть словами важко описати”, – розповів лікар Іванців.
“Батьки дівчинки, звичайно, теж були дуже раді. Хочу додати, що їм дуже пощастило. Не тільки тому, що їхня дочка залишилася живою і здоровою. А й тому, що якби вони були, наприклад, в Америці – на них лежала б була кримінальна відповідальність за те, що допустили таке.
Ми ж лише наполегливо попросили їх врахувати цей досвід і надалі подібного не допускати”.
