14 жовтня, у Львові вкотре відбудеться Марш вшанування пам’яті тих, хто боровся за визволення українців від гніту імперіалізму. На щастя, ці борці не підпадають під загрозу забуття – вони вже закарбувалися в пам’яті українців, як герої, вчинки яких стали одним з кроків, які наближатимуть наш народ до звільнення від рабства та гніту.
Однак є ті, хто зараз потерпає через ті ж самі наміри – зробити людей вільними, закликати до солідарності та боротись з владою гнобителів. Один з тих, хто займався цим все своє свідоме життя – був Олександр Кольченко. Українець, котрий вже понад рік перебуває в російських тюрмах через те, що не корився владі окупантів рідного краю. В серпні він отримав свій вирок – 10 років тюрми. І сьогодні він стоїть перед ще однією загрозою – страшнішою ніж тюрма. Це загроза бути забутим. Його життєва позиція та переконання не надто мотивують українську владу робити будь що для того, щоби про нього, принаймні, пам’ятали і чекали.
