У жовтні ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета у колонці для «Твого міста» заявив, що згідно з дослідженнями 40% українських школярів не можуть переказати того, що щойно прочитали.
Вчителька львівського ліцею «Оріяна» Людмила Сакович вигадала спосіб заохотити дітей читати. Вона запропонувала приділити частину заняття «тихому читанню», а її учні мають «книжкові виклики». Цим досвідом вона ділилася у Facebook, а також детальніше пояснила у коментарі «Твоєму місту».
«Багато думаючи про те, що діти не читають, я спробувала кілька варіантів, один з них – «тихе читання», яке я практикую під час кожного уроку літератури. Я викладаю українську і зарубіжну літературу, у нас уроки стоять парами у середу і у вівторок. Тож у нас є правило, що кожна з пар закінчується «тихим читанням». Діти приносять книжки, хтось залишає у школі у шафці, хтось носить щодня», – пояснює Людмила Сакович.
Традиційного списку пропонованої літератури для читання немає. Діти обирають книжки, які їм цікаві.
«Є діти, які від початку року прочитали вже три книжки, тобто вони мають зацікавлення продовжувати читати після уроків вдома. Є діти, які тільки у цей період читають. І це також добре», – каже вчителька.
Школярі також записують свої думки у загальний «Щоденник вражень», а ще мають «книжкові виклики» – завдання, які підштовхують їх до вибору книг: «На дошці у нас висить плакат, на якому описано 25 викликів, і кожен з учнів приймає ту кількість викликів, яку вважає за потрібне. Прикладами завдань є, наприклад, прочитати книжку з зеленою обкладинкою, або книжку, де головна героїня живе у твоєму місті, або книжку, яку написали у тому році, коли ти народився. У них є вибір. Ми мали б привчати учнів до свідомого вибору».
Також школярі, за її словами, читають квитанції, магазинні чеки, етикетки. Адже школа нині відходить від традиційних диктанту, переказу і твору. Учні часто пишуть есеї, листи та запрошення. Дослідження PISA, каже вчителька, довели, що ми маємо проблеми з читацькою грамотністю, а саме математичною – діти не читають умови і не розуміють, чого вiд них вимагають.
«Я працюю не лише в межах ліцею, а і як тренерка, тож спілкуюся з вчителями з інших закладів у межах цього і дійсно бачу, що станом на сьогодні у нас є проблеми з переказуванням. Діти можуть читати, але не запам’ятовувати, про що. Зараз дуже часто діти приходять до першого класу і я ще не бачила мами, яка каже, що її дитина нічого не вміє. Батьки кажуть, що дитина чудово читає, але ми бачимо, що у гонитві за тим, щоб дитина як раніше зачитала, батьки сягають читацької грамотності лише у технічному плані і насправді діти не розуміють, що вони прочитали»
До слова, тепер «тихе читання» практикують не лише у ліцеї «Оріяна». У Facebook колеги вчительки з інших міст розповіли, що також вирішили заохочувати дітей до читання у такий спосіб.
Зазначимо, що Людмила Сакович – вчителька української мови та літератури, а також польської мови та зарубіжної літератури. Крім того, вона є заступницею директора ліцею «Оріяна» і менеджеркою освітніх проєктів Інституту суспільних ініціатив, сертифікованою освітньою експерткою від ДСОЯО та тренеркою проєктів «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат» (ГС «Освіторія»).
Нагадаємо, що у Середній загальноосвітній школі №73 у Львові відкрили гончарну майстерню, медіатеку та музичну студію. Все це сталося у межах концепції інновації навчального закладу. Зміни розпочали три роки тому, коли у конкурсі на посаду директора школи перемогла 27-річна вчителька хімії Марта Бешлей. Водночас директорка запевняє, над всіма новаціями з нею працюють активні учні, вчителі та їхні батьки.
Підтримайте проект на Patreon
