На території львівської Цитаделі, що на вул. Грабовського, цього тижня розпочали історико-археологічні дослідження.
Їхня головна мета — з’ясувати, чи існують у межах комплексу колишніх оборонних споруд поховання жертв, пов’язані з діяльністю нацистського табору військовополонених часів Другої світової війни. Роботи проводить Рятівна археологічна служба за позабюджетні кошти.
Як повідомив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко, одним із головних завдань дослідження є встановлення історичної правди про можливі масові захоронення, гідне вшанування пам’яті загиблих і створення науково підтвердженої бази даних у сфері культурної спадщини.
«Сьогодні, без перебільшення, маємо історичну подію для нашого міста. Після багатьох дискусій щодо території Цитаделі ми розпочинаємо науково-дослідні роботи. Йдеться про перевірку можливих поховань військовополонених періоду нацизму. За оцінками істориків, тут могло бути до 150 тисяч жертв, хоча думки різняться. Ми прагнемо з’ясувати, чи є тут поховання і хто саме був захоронений. Це важливий крок до того, щоб гідно вшанувати пам’ять загиблих і впорядкувати документацію у сфері культурної спадщини», — зазначив Євген Бойко.
Перший етап досліджень триватиме близько 2–3 місяців. Археологи планують дослідити ключові ділянки території — від казарм до південних веж комплексу. Роботи проводять на підставі всіх необхідних дозволів та погоджень від місцевої влади і Міністерства культури України. Фінансує їх Благодійне товариство «Австрійський спадок Львова».
Керівник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук пояснив, що на цьому етапі йдеться не про розкопки чи ексгумацію, а лише про археологічно-пошукові роботи — закладення шурфів та перевірку можливих місць поховань.
«Ми проводимо шурфування, щоб визначити, чи є рештки на території. Якщо будуть виявлені сліди поховань, надалі розробимо документацію і пропозиції для проведення пам’яткоохоронних робіт», — зазначив археолог.
Водночас, за словами науковця, наразі немає підтверджених доказів, що саме на Цитаделі відбувалися масові поховання. Подібні дослідження вже проводили у 2009 році — між двома північними вежами, але інформація про поховання тоді не підтвердилася.
«Є дані, що перед відступом зі Львова німці могли ексгумувати рештки, вивезти та спалити їх у Лисинецькому лісі. Тож точна кількість похованих і переексгумованих людей невідома. На мою думку, Цитадель не була місцем великих поховань, адже нацисти навряд чи залишили б їх у середмісті», — додав Осаульчук.
Комплекс фортифікаційних споруд Цитадель був збудований у XIX столітті й має статус пам’ятки архітектури національного значення. Під час Другої світової війни тут діяв концентраційний табір «Шталаг-328», у якому утримували радянських, французьких, бельгійських та італійських військовополонених. За різними оцінками істориків, у таборі загинуло до 150 тисяч осіб.
