Нині дівчина оговтується у Львові, продовжує танцювати та планує йти у школу в місті
Дитячі історії збирала журналістка “Еспресо.Захід“.
“Ми два рази пробували виїхати з Херсона. Перший раз не змогли, бо потрапили під обстріл. Спробували вдруге і вдалося. Мама дуже хвилювалася. Дорога була важка: у нас був дощ і всю дорогу розмило. Чотири кілометри проїхали по калюжах, як на морі з хвилями. Три дні їхали із зупинками, поки дісталися Львова”.
Так пригадує втечу від війни одинадцятирічна Анастасія Бутченко. Зараз дівчинка у Львові, продовжує навчатися й займатися улюбленою справою – танцювати.
“Зі мною до Львова приїхав також мій однокласник, з яким разом займалися танцями, – розповідає Анастасія. – Мені в місті дуже подобається, знайшла тут нових друзів і думаю йти до школи. Дуже сумую за Херсоном, але якщо там усе буде розвалено, ми залишимося у Львові навіть після війни. У Херсоні залишилися однокласники, які навіть не думають виїжджати”.
Нині батько Анастасії – у Збройних Силах України. Дівчинка пишається татом, бо він добровільно пішов воювати з ворогом.
