Храм, який збудували єзуїти.
Храм святого Йосифа Обручника знаходиться на вулиці вул. Залізняка, 11. Спершу на цьому місці звели реколекційний дім, який зараз є пам’яткою архітектури поч. ХХ ст., зведений за проектом архітекторів Юзефа Пйонтковського та Кароля Рихтмана.Будували його чотири роки, а посвятили у серпні 1908 року, пише Твоє місто.
При реколекційному домі 1914 – 1916 рр. побудували костел єзуїтів св. Йосифа і блаженного Анджея Боболі за проектом архітектора Станіслава Дидека.
Ескіз Реколекційного дому і костелу. Кароль Ріхтман-Рудневський і Юзеф Пйонтковський (1906) Джерело: wikipedia.org
2013 р. Джерело: wikipedia.org, Автор: Aeou
Єзуїти повернулися до Львова після дворазового вигнання з міста у XVIII столітті та у середині ХІХ століття аж у останній чверті ХІХ століття. Суперпріор львівської резиденції єзуїтів о. Станіслав Сопруха у 1906 році запропонував збудувати дім реколекції для духовного відновлення через молитву робітників і ремісників та львівського духовенства. До кінця року за кошти фонду єзуїтів купили ділянку на вулиці Дунін-Борковських (нині – вулиця Максима Залізняка) у місцевості Новий Світ.
Проєкти будинку відпочинку і костелу виконали Тадеуш Обмінський та Карл Ріхтман-Рудневський разом з Юзефом Пйонтковським, яким довірили спорудження, завдяки можливості розбудови комплексу.Вартість будівництва покрили завдяки дотації намісництва, подарунку міською владою парцелі, наданням провінціала о. Вітковського 35.000 крон, архієпископа Юзефа Більчевського, намісника Андрій Потоцького, маршалка Станіслава Бадені, його брата Казимира Бадені.
Реколекційний дім. (1911) Джерело: wikipedia.org
Будівництво мурів завершили на початку 1908 року і 27 серпня ченці оселились у завершеній будівлі, де було 68 кімнат, 2 великі зали, каплиця на 100 осіб. Тут постійно перебувало декілька єзуїтів, що готували духовні вправи для різних професійних груп. Кімнати умеблювали за кошти купця Крамера. Вівтар каплиці, 4 вітражі фундував Олександр Тишкевич. Черниці монастирів сакраменток, Сакре-Кер, непорочниці виготовили орнати, каппи, покриття вівтарів. Художник Леонард Вінтеровський виконав декілька образів для каплиці, залів дому, а скульптор Станіслав П’янткевич у 1911 року зробив барельєфи над центральним входом — центральний Матір Божа з святими Станіславом Косткою і Андрієм Боболею, бічня Св. Йосиф і Св. Ігнатій, перед входом фігуру Ісус, що несе хреста.
Церква постраждала під час Другої світової війни у вересні 1939 р. під час обстрілу та авіабомбардування Львова дахи реколекційного дому і костелу були пошкоджені. У радянський час у реколекційному домі діяла школа. Після Другої світової війни будівлю перебудували. Від серпня 1993 р. частину будівлі передано на новіціат греко-католицького Згромадження сестер милосердя св. Вінцента де Поля. У костелі тепер греко-католицька церква св. Йосифа-обручника.
У січні 1991 року перший поверх у костелі передали Згромадженню Сестер Милосердя Святого Вінкентія УГКЦ з монастиря Св. Вікентія. Вони з часом зайняли всю будівлю костелу, а 1992 року храм освячено во ім’я Святого Обручника Йосифа. Взимку 1995 року провели капітальний ремонт церкви та усунули перекриття доби СРСР. Через несприйняття парафіян було усунуто модерністський іконостас та 11 лютого 1999 року встановлено новий роботи Демянчуків.
У березні 2002 року проведено підготовку стін для розписів. У 2003 році молоді митці Асоціації Сакрального Мистецтва Святослав Владика та Данило Турецький розписали храм у неовізантійському стилі.
