Губернатор Свердловської області РФ Євґеній Куйвашов звернувся до Львівської міської ради з проханням передати останки спецагента НКВС Миколи Кузнєцова для перепоховання. Зараз прах одного з найбільш відомих радянських диверсантів похований на Пагорбі Слави у Львові.
За інформацією «Радіо Свобода», в проханні Євґенія Куйвашова йдеться про ексгумацію і перенесення останків Миколи Кузнєцова на його батьківщину, у Свердловську область РФ.
Разом із його зверненням до Львова надійшло прохання від племінниці Кузнєцова, а також рішення урядової комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни з підписом віце-прем’єра Павла Розенка. Комісія і Служба безпеки України не заперечують проти перепоховання Миколи Кузнєцова в Росії. Тепер звернення росіян збирається розглянути виконком ЛМР.
Водночас заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко розповів ZAXID.NET, що це питання наразі не планують виносити на розгляд виконкому.
«Ця справа має пройти всі процедури. Знаю, що це звернення було скероване в кілька інституцій, зокрема в СБУ. Якщо є фінальні відповіді, то їх треба підняти. Це має бути акцептовано всіма інституціями, щоб було відповідно до норм закону. І як тільки вся норма закону будуть пройдена, тоді можна буде говорити про наступні кроки», – пояснив Андрій Москаленко.
Микола Кузнєцов у 1911 році у теперішній Свердловської області Росії. У роки Другої світової війни він діяв під прикриттям на території України і входив до організованого чекістами партизанського загону Мєдвєдєва. Радянський агент організовував диверсії і провокував каральні акції німців проти українського підпілля. Кузнєцов підкидав документи оунівців біля тіл убитих німецьких офіцерів, вказуючи нібито саме українці чинили теракти.
Вважають, що агент НКВС Микола Кузнєцов загинув 9 березня 1944 року під час бою із загоном УПА на Львівщині. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Ексгумацію останків, які могли б належати відомому диверсантові, провели в 1959 році. Підтвердження того, що рештки тіла таки належать Кузнєцову, надав відомий радянський академік Герасимов.
На сьогодні залишається одне запитання, чи останки саме радянського агента НКВС поховані на Пагорбі Слави з великими почестями 27 липня 1960 року. Бо досі дослідники дискутують, чи загинув радянський спецагент «Пух», партизан, який виконував терористичні і провокаційні завдання також під псевдонімами Пауль Зіберт, Рудольф Шмідт, Микола Грачов, 8 березня 1944 року в селі Боратин Львівської області, коли його знайшли упівці. За радянської версією, а нині російською, яку роками вкладали у голови у школах, радянський льотчик Микола Кузнецов і ще два спецагенти були схоплені бійцями УПА і нібито Кузнецов, який був у німецькій формі, побоюючись провалу операції, підірвався гранатою. Але також існує версія, що Кузнецов загинув у 1944 році, у 1951 році, говорять і про те, що він вижив і помер лише 10 років тому.
Поховання Ніколая Кузнєцова на Пагорбі Слави, 1965-1970 © lvivcenter.org
«Питання є, тому що виникали постійно сумніви щодо того, чи останки належать Кузнецову. Для України – це ніякий не герой, це був штатний чекіст, про те, що це розвідник – це радянський міф, який Росія далі плекає. Він займався диверсіями і провокаціями», – каже історик, директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
Могила Миколи Кузнецова на Пагорбі Слави
У Воєнно-історичному музеї 58 Будинку офіцерів у Львові зберігається фотоальбом водія Миколи Кузнецова – офіцера КДБ Миколи Струтинського, який він передав перед своїм переїздом зі Львова у Черкаси. Тут фотографії Миколи Кузнецова та інших агентів НКВС, які були у партизанському загоні полковника держбезпеки Дмитра Медведєва. Микола Струтинський був у групі кадебістів, яка у 1959 році займалась пошуком тіла Кузнецова.
Тоді провели ексгумацію останків, і у Львівському міському судово-медичному морзі їх дослідили. Людські рештки, за даними тодішнього дослідження, належали чоловікові 33-35 років. Ці останки Микола Струтинський передав у Санкт-Петербург на ідентифікацію завідувачу лабораторії пластичної реконструкції Інституту етнографії академіку Герасимову. У грудні 1959 року академік надав висновок, що дійсно людські рештки належать Кузнецову. 27 липня 1960 року у Львові відбувсь багатолюдний похорон останків радянського спецагента на Пагорбі Слави.
Похорон Миколи Кузнецова у Львові. 27 липня 1960 року © radiosvoboda.org
Понад сто партизан-«медведівців» із усього СРСР приїхали у місто Лева взяти участь у цій церемонії поховання радянського розвідника, що діяв як обер-лейтенант 230-го полку 76-ї піхотної дивізії в «столиці Райхскомісаріату Україна» у Рівному. Він ліквідував 11 вищих офіцерів німецької армії. Водночас організовував провокації, зіштовхуючи німецьких окупантів із українськими націоналістами, підкидав документи оунівців біля убитих тіл німецьких офіцерів, вказуючи, що теракт нібито вчинили українські бійці, розповідає забілий. Микола Кузнецов був у «чорному списку» українського підпілля, додає він.
«Кузнецов був великий провокатор і вбивця. Через нищення ним окремих німецьких посадовців страждали невинні цивільні люди. Нацисти за одного вбитого посадовця «Райхскомісаріату Україна» вбивали десятки людей, зокрема і в Рівному. Це були великі жертви. Знову ж таки, партизанський загін Медведєва був сформований чекістами і не підпорядковувався українському партизанському штабу, а безпосередньо був під структурою НКВС. Їхнє завдання було влаштовувати диверсії і провокації. Я впевнений, що до всіх проблем і питань, які виникали на Волині щодо міжнаціонального конфлікту, були причетні чекісти загону Медведєва», – наголосив Руслан Забілий.
Матеріали справи Миколи Кузнецова знаходяться в архівах Федеральної служби безпеки Росії. Їх нібито мають розсекретити у 2025 році. Можливо, прохання Росії передати тіло, яке поховане у Львові, пов’язане з тим, щоб продовжити легенду про радянського спецагента НКВС, щоб ніхто так і не дізнався правду, чи загинув Микола Кузнецов у 1944 році, чи залишився живий, чи його останки поховані у Львові.
