На територію парку «Високий Замок» чекають кардинальні перевтілення. Тут пропонують прокласти канатну дорогу, організувати пішохідні еспланади, побудувати підземний паркінг, громадський центр, акведук через залізницю та ресторан, який обертається навколо своєї осі.
У Львові стартували громадські слухання, які триватимуть до 15 грудня 2017-го року. Компанія «Укрдизайнгруп» розробила проект перетворення території, обмеженої вулицями Кривоноса, Опришківською, залізничною колією, вул. Хмельницького, Пильникарською, Ужгородською, Замковою, Пішою, Насипною, Підвальною і Винниченка. Загалом йдеться про площу 107 гектарів, повідомляє Твоє місто.
Як йдеться у пояснювальній записці, проектом визначені й опрацьовані основні ландшафтно-архітектурні містобудівні вузли підходів до основних входів та до посадкових станцій витягів на Високий Замок, – на осях найбільш інтенсивних пішохідних зв’язків і туристичних маршрутів, а саме:
1) Запроектовані головний підхід – пішохідна еспланада з віадуком (пішохідним мостом над проїжджою частиною вул. М. Кривоноса) на осі Губернаторських валів – до аванзони (вхідної частини) Парку «Високий Замок», поєднаної з посадковими майданчиками станції першого підйому канатної дороги;
2) Від вул. Вічевої, включно з віссю підходу, – від Площі Ринок на Площу Старий Ринок – до вулиць Ужгородської і Лева;
3) Від вул. Замарстинівської – Татарської;
4) Від залізничного вокзалу «Підзамче» передбачена канатна дорога через залізничну колію, з повною реконструкцією привокзальної території;
5) Від реконструйованої під об’єкти обслуговування комунально-складської території біля залізничного моста через вул. Опришківську (влаштування станції першого підйому витягів канатної дороги) на Високий Замок (на перспективу);
6) Від вул. Опришківської, включно, з вирішенням підходів від парку «Знесіння», вулиці Довбуша, гори Лева;
7) Від вул. М. Кривоноса, через реконструйований комплекс Львівської телестудії.
Візуалізація канатної дороги на Високий Замок
Визначені вузли підходів до ландшафтно-паркового комплексу «Високий Замок» направляють пішоходів на
основні еспланади оглядових терас:
– Пішохідна еспланада першої оглядової тераси, – проходить від пішохідного віадука (над проїжджою частиною вул. Кривоноса), між територією школи-гімназії і садами Монастиря Бенедиктинок, через вул.Ужгородську − на вул. Замкову, далі вздовж території Монастиря Чину СВВ і виходить до вхідного вузла на вул. Татарській;
– Пішохідна еспланада другої оглядової тераси, – проходить на рівні наявного комплексу Львівської телестудії, проектованого ландшафтно-архітектурного комплексу і станції витягів другого підйому, ресторану і виходить до входу на вул. Опришківській – Кривоноса;
– Пішохідна еспланада третьої оглядової тераси, – проходить на рівні наявної телевізійної вежі і станції висадки канатної дороги;
– Четверта оглядова тераса, на рівні насипного «кіпця», на який виходять пішохідні пандуси із третьої оглядової тераси, з північної сторони від «кіпця», запроектований ліфт для людей з обмеженими можливостями, який поєднує ці тераси.
Проектом ДПТ опрацьовані основні вузли підходів до ландшафтно-паркового комплексу, зокрема зі сторони Губернаторських валів, де запропоновано розміщення (два варіанти) станції першого підйому витягів контактної дороги.
А. Варіант 1 («Укрдизайнгруп»)
Станція розташована біля огорожі школи-гімназії по вул.Замковій на схилі північної частини Губернаторських валів. Системою терас посадковий об’єм вирішений у вигляді оранжереї і зимових садів, − поєднаний з розвантажувальною площею, пішохідною еспланадою. На різних рівнях станції запроектовані магазини сувенірів, каси, громадські санвузли, технічні приміщення та ін.
Б. Варіант 2
Станція розташована на місці спортивного майданчика на Губернаторських валах, біля ГРП з південної сторони від вул. Кривоноса, на місці колишнього оборонного рову (між стінами колишнього Королівського белюарду
і контрескарпом), які необхідно виявити археологічними дослідженнями. Проектом передбачено влаштування станцій у двох рівнях за рахунок пониження рівня насипного ґрунту і розміщення під верхньою посадковою платформою допоміжних приміщень, громадських приміщень і ін. На рівні посадкової платформи можливе розміщення кас, ліфтів-платформ для людей з обмеженими можливостями і ін.
В. Варіант 3
Станція розташована на схилі рельєфу з північної сторони від вул. Насипної і вул. Кривоноса. Допоміжні приміщення (громадські санвузли, каси і ін.) можливо розташувати на рівні тротуару вул. Насипної.
Г. Варіант 4
Станція розташована на площі Данила Галицького. Для підняття конструкцій на необхідну висоту необхідно побудувати у трьох рівнях об’єм з допоміжними і технічними приміщеннями, які можуть внести дисонанс у сформоване середовище площі.
Д. Варіант 5
Станція розташована в південній частині Площі Старий Ринок. Допоміжні приміщення можуть бути розташовані на нижньому рівні (цокольного поверху). Станція може внести дисонанс в ансамбль Площі Старий Ринок.
Також згідно з генпланом Львова, проектом передбачено влаштування підземного дворівневого паркінгу на 150 машин, над паркінгом запроектована площадка висадки туристів із туристичних автобусів – на території туристичного центру, на вул. Кривоноса. Підземні паркінги запроектовані також в складі громадських центрів на привокзальній площі «Підзамче» і на вул. Опришківській, біля залізничного моста – на перспективу.
Запроектована реконструкція будівлі телестудії, з розміщенням на даху ресторану, що повертається навколо своєї осі, з видовими терасами. Проектом передбачена також реконструкція скверу із скульптурами біля Церкви Святого Миколая і біля пішохідного підземного переходу на вул. Хмельницького.
Передбачена повна реконструкція привокзальної території, на місці знесеної складської будівлі МВС запроектований сучасний громадський центр, з станцією першого підйому на Високий Замок. Запропонована також можливість влаштування акведука через залізницю від Джерела із статуєю Богородиці – до привокзальної площі.
Нагадаємо, архітектурна компанія «Укрдизайнгруп» запропонувала прокласти канатну дорогу від скверу На Валах до Високого Замку. Головний архітектор проекту Ігор Кузьмак каже, що таку дорогу два роки тому побачив у німецькому місті Кобленц. Львів, як і Кобленц, перебуває під охороною ЮНЕСКО, проте у німецькому місті змогли домовитися з управлінням охорони культурних пам’яток та вже шість років користуються канатною дорогою як транспортом і атракціоном для туристів.
Підтримайте проект на Patreon