Україна входить в десятку країн, де виробляють найбільшу кількість органічних відходів і де є десятки тисяч потребуючих, для яких їжа, що могла опинитися на смітнику, – чи не єдина можливість поїсти. Вирішити екологічну та соціальну проблему взялись у Львові, відкривши перший в Україні банк їжі – “Тарілка”.
Про підсумки роботи першого півріччя волонтерів “Тарілки” розпитали журналісти редакції “Вголос“.
Від “Tafeln” до “Тарілки”: історія створення банку їжі в Україні
Банки їжі не є новинкою для цивілізовано світу. У багатьох країнах продукти, у яких закінчується термін придатності, або й готові страви в ресторанах, яких не з’їли відвідувачі, стають поживою для тих, хто цього потребує. Сьогодні діють три найбільші мережі продовольчих банків: Global Food Banking Network (GFN) у Канаді, Австралії, країнах Південної Америки, Південної Африки та Азії; Feeding America у США і Європейська федерація продовольчих банків у 24 країнах Європи. В Україні ж перший банк їжі почав свою роботу лише пів року тому. Амбітна ідея створення належить Ростиславу Косюрі — українцю, який понад 20 років жив у Німеччині та Франції, а три роки тому повернувся в рідну країну.
Кілька років тому Ростислав Косюра пізно ввечері прийшов поїсти в кафе і запитав офіціантку, що прибирала зі столів, що робитимуть із продуктами, які залишилися. Та відповіла, що викинуть. Це настільки вразило активіста, що він взявся за створення українського банку їжі.
Ростислав пів року працював над концепцією і вивчав досвід найбільшої німецької мережі продовольчих банків “Die Tafeln”.
Далі зібрав однодумців, які і досі працюють разом з ним. Команда повністю волонтерська. Є дев’ять осіб, що мають розподілені між собою обов’язки, залежно від того, яку ланку в організації варто розвивати чи підтримувати.
У серпні минулого року відбулось офіційне відкриття банку їжі та постійного офісу “Тарілки”, хоч сама організація працює вже 2 роки.
“Поки приміщення ще не було готове до відкриття, ми забирали продукцію у магазинів-партнерів, передавали в організації, які допомагають потребуючим і харчують нужденних. Розвозили хто як міг: велосипедами, маршрутками, власним транспортом.
Далі почали надсилати інформацію в чат, що у нас є певна продукція, кому потрібно – приїжджайте-забирайте. Пізніше з’явився “тарілкомобіль”, а вже згодом відкрили приміщення і почали самостійно видавати їжу”, – розповідає Юлія Прийма, координаторка з питань комунікації.
Рятуємо їжу, яка рятує життя
У центрі допомагають малозабезпеченим: пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним сім’ям. Також поміч можуть отримати ветерани АТО, переселенці зі сходу та біженці з Білорусі.
82-річна Ольга Салій допомогу отримує вперше.
“Жінки під магазином записувались, і я теж прийшла. Принесла своє посвідчення – учасника війни. Це поміч, особливо коли закінчується пенсія. Тепер маю вже до чого розігнатися. Я навіть всього не взяла, що мені пропонували, бо мені одній це забагато. Дуже вдячна за ковбасу. Добре, що є таке, що рятують людей”.
Чоловік, який назвався Ярком, отримує продовольчий кошик вдруге.
“Люди одні одним переказують, що тут можна зареєструватись і отримати продукти. Бо таку пенсію платять маленьку, що ледве на комунальні послуги вистачає, а ще їсти щось треба.
Отримав гарний набір: картопля, помідори, цвітна і брюсельська капуста, хліб, рис, декілька сардельок”.
Зараз у базі банку їжі є 2300 клієнтів. Щодня продовольчі пакети отримують 20-25 людей. Тож виходить, що кожен зможе звернутися у банк їжі не частіше як раз у півтора-два місяці.
Юлія Прийма
“Ми хотіли б збільшити цю кількість, проте є багато перешкод. Зокрема тривалість маршруту єдиного тарілкомобіля. Ще одного поки що не можемо собі дозволити, відповідно, не можемо масштабувати проєкт”, – каже Юлія Прийма.
Робота продовольчого банку триває з 9 ранку до 20 вечора шість днів на тиждень – з понеділка до суботи.
Із 9-ї до 13 години відбувається “продзвін” магазинів. Відділ логістики формує список-маршрут для водія.
“Взимку працювати складніше, бо великі затори на дорогах. Поїздка займає 4-6 годин. Час залежить також і від кількості магазинів. Їх на маршруті може бути від 7 до 15”, – ділиться Петро Кістів, водій “тарілкомобіля”.
Орієнтовно о 17-ій автомобіль повертається “на базу” і волонтери починають сортувати продукти та перевіряти їхній термін придатності (він може спливати максимум в день отримання). Щодня є різна кількість товару і різний набір продуктів. З них і формують продовольчі кошики.
О 18:30 приходять люди, яких попередньо повідомили.
Як каже Олена Полуніна, адміністраторка кол-центру, наприкінці 2021 року кількість людей, які телефонували, щоб зареєструватись на отримання допомоги, разюче зросла.
Олена Полуніна
“Якщо колись, в разі пропущеного телефонного дзвінка протягом дня, я передзвонювала, то зараз такої можливості нема.
Буває, що станом на 10 годину ранку (Олена розпочинає роботу о 9-ій ) я вже прийняла 40 дзвінків і маю 60-80 пропущених”, – зазначає адміністраторка.
Каже, що зараз в основному всі дзвінки від нових клієнтів. Старі – нагадуються і питають, чи про них не забули.
“Коли кількість зареєстрованих була значно меншою, ми видавали пакунок раз на місяць, зараз, для порівняння, раз на 2,5-3 місяці. Під час реєстрації я одразу кажу дату, коли прийти, і прошу, щоб вони записували й не забули, оскільки повторно не маємо змоги нагадувати. Зараз, у лютому, продуктовий кошик отримуватимуть ті, хто зареєструвався ще у грудні”.
За словами волонтерки, допомогу у “Тарілці”можна отримати навіть без львівської прописки – важливо відповідати критеріям, зареєструватись та мати змогу забрати пакунок з продовольчого банку.
Продовольчий пакет: з чого він складається?
Як розповіла Марта Регуш, адміністраторка центру видачі їжі, в пакет завжди входить молочна продукція, хліб, булочки, печиво, м’ясо, сир, овочі та фрукти. Бувають ще соуси – майонези, кетчупи.
“Ми завжди стараємося фасувати набори, щоб вони були рівноцінними. Якщо в когось сир твердий “Королівський”, то комусь дістався “Адигейський”, але це в будь-якому випадку сир. У когось – кефір, у когось – ряжанка, комусь – сосиски, комусь – ковбаса. Ми стараємося врівноважити. До моменту, поки тарілкомобіль не привезе їжу і ми її не відсортуємо, ми не знаємо, з чим ми сьогодні працюємо і що можемо дати”.
Каже, що реагують люди на допомогу по-різному. Хтось радий, а є такі, що озвучують претензії до набору. Дехто дуже переймається, чи у всіх однакові набори, чи комусь не дісталось щось краще.
Тарілка – символ того, що є що їсти
Першими торговими партнерами, які відгукнулися на запит банку їжі, були супермаркети “Рукавичка”, “Близенько”, “Ашан” та виробники продукції “Nestle”, “Ярич”, “SHOco”. Загалом на початках було не більше як двадцять торгових партнерів.
Зараз “Тарілка” працює майже з 150-ма торговими точками, які віддають продукти, і є 35 організацій-донорів, що допомагають фінансово або волонтерами.
“Приємно відзначити тенденцію, що збільшується кількість магазинів, супермаркетів і мереж, які хочуть долучатися до нашої діяльності.
Зараз думаємо над тим, щоб забезпечити кур’єрську доставку збору продукції і постачання продуктів клієнту. Пробуємо працювати з компанією “Глово”, – ділиться Юлія Прийма, координаторка з питань комунікації.
Волонтерка зазначає , що долучитися до “Тарілки” може кожен. І це не обов’язково поділитись їжею. Є багато витрат, пов’язаних з оплатою комунальних послуг приміщення, ремонтом автомобіля, заправкою, є операційні витрати, які потрібно щомісяця здійснювати.
“В нас є рахунок, куди можна надсилати благодійні внески. Є скринька безпосередньо в приміщенні продовольчого банку. Також будь-хто може приходити сортувати-пакувати їжу”, – каже Юлія.
Щодо майбутнього, то, як кажуть волонтери, хотіли б розширитись та відкрити хоча б ще одне приміщення банку їжі в іншому районі Львова.
“Тарілка – символ того, що є що їсти. Що є що покласти на тарілку. Ми нещодавно зробили ребрендинг і змінили наш логотип. Половинка тарілки: з одного боку це символізує, що кожен своєю допомогою може долучитися до того, щоб тарілка була повною, а з іншого – усмішка, з надією, що ми разом можемо творити добро”.
Унікальним проєктом вже зацікавилися чимало волонтерів з інших міст України. Розвивати таку ініціативу хочуть у Запоріжжі, Маріуполі, Луцьку, Рівному та Івано-Франківську. У Києві та Херсоні банки їжі уже запрацювали.
Контакти банку їжі “Тарілка”
Адреса: м. Львів, вул. Кульпарківська, 158,
телефон: (067) 00-647-20
