Блогерка зі Львова про кар’єру в «Інстаграмі» для онлайн-видання Studway.
У свої дев’ятнадцять Настя Карпчук посідає третє місце в рейтингу інста-блогерів Львова, має понад 180 тисяч підписників в «Інстаграмі» й 16 тисяч на YouTube. Як?
Усе почалося, коли мені було десять. Від знайомої своєї сестри я дізналася про дитячо-юнацьке розважальне шоу «Кадрики» на місцевому каналі – я пройшла кастинг на роль ведучої. Ми зняли першу програму – мені сказали, що я вільно поводжуся в кадрі.
Я знімалася близько восьми років, але з часом перестала відчувати прогрес. Хотілося зробити шоу живішим, додати власного «я», а цього робити не дозволяли. Тому я закінчила кар’єру в програмі.
Вести інстаграм я почала років із чотирнадцяти-п’ятнадцяти: це був звичайний акаунт звичайної дівчинки Насті з фоточками котиків, песиків та їжі. Перше відео я зняла за рік. На той час завдяки «Кадрикам» у мене було дві-три тисячі підписників. Я часто дивилася кумедні вайни російських та американських блогерів, і в мене виникла ідея зняти щось подібне українською.
Про «Інстаграм» і вайни
Перший вайн я знімала зі своїм тепер уже колишнім хлопцем. Це було відео про стосунки, про перше побачення. Тоді «Інстаграм» ще не показував кількості переглядів: лише лайки. Ми набрали понад триста. Щоправда, той вайн зрозуміли не всі. Багато знайомих казали: «Настю, така гарна дівчинка, розумна… Навіщо ти займаєшся такою дурнею? Тобі це не личить». Та я не звертала уваги й просто робила те, що подобається. Страшно уявити, що було б, якби я тоді зупинилася.
Серед моїх відео найбільше переглядів набрав ролик з Франції, де я надуваю живіт, кажу, що це all inclusive, а потім здуваю його. Ані монтажу, ані постановки, ані сценарію. Тут спрацювала заставка «Інстаграму»: люди подумали, що я вагітна, дивилися й перекидали відео знайомим. Так воно набрало понад 900 тисяч переглядів. На другому місці – вайн з Вітею із «Загорецької Людмили Степанівни», у якому я граю його палку фанатку: ми зібрали 419 тисяч переглядів.
У мене є своя «фокус-група» – мої подруги, з якими я раджуся щодо вайнів та жартів. Якщо вони кажуть: «Ні, Настю, то не то, давай ще щось», – я прислухаюся. Можна зняти найкумедніший вайн у світі, класно змонтувати, але якщо глядач не впізнає в ньому себе, це все марно.
Удома в мене є власна студія: спеціальна техніка, фотофони, освітлення тощо. Я «доросла» до власного оператора: знайшла одного хлопця, який класно знімає. Але в нас завжди якісь проблеми з графіком: або я зайнята, або він. Монтувати відео я ніде не вчилася, та й не дуже заморочуюсь із цим. Хіба що колись давно ходила на курси фотографії – напевно, перейняла звідти якісь навички.
І все ж справжня студія з професійним оператором дають значно кращу картинку, а людям це дуже подобається. Тому я планую серйозніше взятися за знімання й монтаж. Крім того, публіка стає вимогливішою. Якщо раніше люди були підписані на тридцять профілів, то тепер – на триста. Щоб запам’ятатися, треба показати себе якомога краще.
Про популярність і рекламу
У Львові мені вже тісно: багато хто впізнає, я вже не можу вийти аби в чому по продукти. Одного разу, поки я їла бургер, мене сфотографували, опублікували фото й написали: «Як це так? Настя так пропагує здоровий спосіб життя, а сама їсть бургери». Натомість у Києві я почуваюся значно вільніше.
Щодня мені пишуть близько сотні людей з пропозицією реклами, але 95% з них я просто відсіюю. Якщо пояснювати кожному причину відмови, надовго мене не вистачить. Для всіх хорошою все одно не будеш.
Після 100 тисяч підписників я підняла ціну на рекламу: скрін аканту в інста-сторіз коштує 1 000 гривень, розмовне сторіз – 1 500, рекламний пост у профілі – від 3 500 до 4 000. Буває, що продукція мені не дуже підходить, – тоді я називаю вищу ціну, бо мені це не дуже вигідно. Якщо замовник погоджується, ми співпрацюємо.
Про кумирів та аудиторію
У мене не так багато кумирів-блогерів. Найбільше імпонують Леле Понс, Настя Івлєєва та Андрій Борисов. З українських вайнерів мені подобаються Станіславська й Саша Залізко. Я жодного разу не вдавалася до масфоловінгу, маслайкінгу чи накруток. Це відразу видно. Якщо ти робиш класне відео, яке чіпляє, люди й без цього його поширять, а підписники прийдуть самі.
Я розумію, що якби знімала відео російською, то аудиторія була б у рази більшою: Росія, Казахстан, Литва, Латвія… Але маю іншу мету. Я ніколи не гналася за підписниками, просто хотіла, щоб люди дивилися й поширювали українське. І я рада, що мені вдалося на це вплинути.
