У Львові наразі триває 101 будівництво, тоді як на початку повномасштабної війни їх було 75. Попри збільшення кількості активних майданчиків, обсяги нового будівництва не перевищують довоєнні. Про ключові тенденції галузі розповів заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.
1. Будівництво триває довше
Тривалість реалізації одного проєкту суттєво збільшилася: якщо до війни зведення черги будинку займало приблизно 1,5 року, то зараз — близько трьох років. Це пов’язано з тим, що після початку вторгнення ринок пережив паузу, але поступово відновлюється.
2. Зростання індивідуального будівництва
За даними міської інспекції ДАБК, обсяги індивідуального житлового будівництва зросли на 50% у порівнянні з довоєнним періодом. Попит на приватне житло залишається стабільним, особливо в межах громади.
3. Комерційна нерухомість залишається затребуваною
Близько 30% усіх об’єктів, що зводяться у Львові, — це громадська забудова. Ще 10% — комерційні приміщення у житлових будинках: магазини, кав’ярні, салони, ветклініки тощо.
Окрім того, зростає кількість складських комплексів площею понад 10 тис. м², що перетворює Львів і навколишні громади на логістичний центр регіону.
4. Активний розвиток інфраструктури
Місто зосередилось на проєктах соціальної та медичної інфраструктури — зокрема, у межах ініціативи UNBROKEN (НЕЗЛАМНІ), для якої видано понад 30 дозволів. Зростає також кількість реконструкцій і капремонтів освітніх і спортивних об’єктів, багато з яких реалізуються за підтримки міжнародних партнерів.
5. Ціна за квадратний метр продовжує зростати
Вартість житла у Львові з початку війни збільшилась на 300–500 доларів за м². Цьому сприяло подорожчання будматеріалів на 15% і дефіцит робочої сили, який підняв оплату праці майже удвічі.
«Якщо вам пропонують квартиру дешевше ніж за 1000 доларів за квадратний метр, — це, найімовірніше, шахрайство», — застерігає Любомир Зубач.
За словами посадовця, сьогодні будівельна галузь Львова поступово відновлюється, однак ринок і надалі перебуває під впливом воєнних факторів.
