До Львова приїхав Клаус Екснер, пластичний хірург з Франкфурта-на-Майні. Це вже восьмий його візит. Цього разу німецький лікар планує безоплатно допомогти майже сотні маленьких українських пацієнтів.
“Добрий день”, “Відкрий очі”, “Закрий”, “Покажи” – найважливіші фрази Клаус Екснер (Klaus Exner) з Франкфурта-на-Майні говорить сам. Щоб його українська звучала переконливіше, німецький пластичний хірург жестикулює. “Дуже добре!” – посміхається та піднімає великий палець вгору. Лікар намагається, щоб його розуміли. Він каже, у маленьких пацієнтів важливо викликати довіру. Дехто з них і справді тягнеться до медика, навіть дає “п’ять”, але є ті, хто боїться. “Не треба, мене не можна чіпати, я хочу додому”, – плаче трирічний Сашко.
Поки лікар умовляє маленького пацієнта показати проблемні ділянки шкіри, за дверима – стовпотворіння, в коридорі сваряться батьки. Сперечаються, хто пройшов поза чергою, а хто чекає надто довго. До Львова вони приїжджають з різних міст України. На консультацію потрапляють не всі, лише кілька десятків пацієнтів за один візит лікаря до України. Записуються завчасно, за місяць. Батьки мріють, щоб саме Екснер оглянув їхню дитину. Але у Львові німецький хірург лише двічі на рік. “Ми чули, він добрий лікар, один з кращих пластичних хірургів у Німеччині. Хочемо хоча б консультацію отримати, коли можна операцію робити. У нашого півторарічного хлопчика птоз ока – опущення повіки. Сподіваємося, він допоможе чи щось порадить”, – розповідає Анна Мамчур з Кам’янця-Подільського. Поки вона терпляче чекає і з надією посміхається, інша мама виходить із кабінету зі сльозами на очах. “Я сподівалася, що він прооперує мою доньку. У неї шрам на губі, вона підростає, їй 11 років, і їй це важливо, а він відмовився, мотивуючи ще надто юним віком. Пропонував кілька років почекати. А я не знаю, що буде за кілька років, чи буде він ще приїжджати”, – каже Катерина Старко з Рівненщини.
Німецький лікар пояснює, що відбирає лише найважчі випадки: тих пацієнтів, які без операції не можуть вести нормальний спосіб життя і часто дистанційовані від суспільства. Також пріоритет мають малозабезпечені родини. Власне, допомагати дітям з незаможних родин – це і є місія, з якою лікар їздить у Південну Америку, Африку, Азію та в Україну. Поїздки оплачують благодійники, а операції він виконує безоплатно. Знайти мотивацію для цього, каже, не складно. “Коли ти приїжджаєш і кожного разу бачиш, як багато дітей чекають на нашу допомогу, то розумієш, що дорога з Франкфурта не є настільки далекою, щоб не знайти час і не приїхати, щоб допомогти вашим дітям”, – пояснює Клаус Екснер.
Його вражає велика кількість вроджених патологій в українських дітей. “Я би не пов’язував це з Чорнобилем. Я багато їжджу світом і бачу, що всюди є свої проблеми. В Україні – це птози, набряки на обличчі, а в Азії, наприклад, багато мають вовчу губу. Наука повинна ще добре попрацювати над цим, щоб дослідити причини цього явища”, – каже лікар.
Привіз дружину як колегу
У Львові Клаус Екснер вже восьмий раз. Вперше сюди він приїхав ще 2012 року на прохання брата, у межах благодійної ініціативи німецьких уболівальників “Big Shoe”, пов’язаної з проведенням Чемпіонату Європи з футболу. Далі продовжував приїжджати вже за власний кошт і гроші інших благодійників. За цей час встиг допомогти кільком сотням пацієнтів: дав понад 300 консультацій та прооперував 130 хворих. Нинішня програма перебування німецького лікаря у Львові – 60 консультацій та 29 операцій за тиждень.
Часто допомогти оперувати він кличе своїх колег з Німеччини. Цього разу привіз із собою дружину – Б’янку Байкан-Екснер (Bianca Baican-Exner), також пластичного хірурга. “Моя дружина 15 років займається гуманітарною допомогою, тому переконати її приїхати не було складно. Як тільки я їй розповів про це, вона одразу погодилася, хоча нашій дитині минуло лише півтора року”, – каже Клаус Екснер. Маленьку доньку лікарі привезли з собою. Вона допомагає подружжю відновлювати сили після багатогодинних щоденних операцій. Коли донька поруч, втома не так відчутна, каже Б’янка Байкан-Екснер. Загалом враження від України й української медицини у неї – приємні. “Пластична хірургія однакова у всьому світі. Просто є багатші та бідніші крани. Україну я відношу до багатших. Тут є свій потенціал, який сам може давати собі раду. Тут лікарі мають хорошу освіту, і ми можемо колегіально обмінюватися досвідом. Ми постійно в контакті”, – каже лікарка.
Передати досвід – один із пунктів візиту Екснера в Україну. Хоча цього разу спеціальних лекцій або майстер-класів для українських лікарів він не планує, українські медики все одно поруч з ним, уважно слухають і дивляться, що німецький медик робить і що говорить пацієнтам. Через це Клаус Екснер час від часу переходить на англійську мову, коментуючи свої дії, щоб більше лікарів його зрозуміли.
Василь Савчин, керівник опіковим відділенням восьмої лікарні Львова, на запрошення якого і приїхав Клаус Екснер до міста, каже, що спостерігати за його роботою – це вже досвід. “Цього разу він робить складні операції, складні випадки: є менгіома, є реконструкція вуха. Для нас – це дуже важливо, бо вони мають свої методики, свій досвід. Важливо перейняти той досвід, який для нас є новим. Як, наприклад, особливості формування вуха з хряща”, – каже український лікар.
Клаус Екснер також наголошує, що готовий передавати досвід. “Це – дуже важливо, що ми тут працюємо з українськими лікарями, і вони опановують наші техніки. Згодом вони зможуть це використовувати в Україні. Це краще, аніж кожну дитину скеровувати в Німеччину, шукати для цього можливості та гроші”, – каже він. Екснер вірить, що рівень української медицини скоро суттєво покращиться. “ЄС запровадив безвізовий режим для України. Це – перша передумова, щоб лікарі частіше приїздили до нас. І ми будемо радо ділитися з ними своїм досвідом. Навіть якщо український лікар приїде на два-три дні, вони йому дуже допоможуть”, – зауважує Клаус Екснер.
Тим часом, поки німецький фахівець проводить операції, батьки, які не змогли потрапити до нього цього разу, вже думають про запис на наступний його візит, який, швидше за все, відбудеться вже восени.
Підтримайте проект на Patreon