В одному з львівських магазинів повісили плакат із зображенням митрополита Андрея Шептицького, де одну з відомих цитат перефразували так, що новий варіант священник називає богохульським.
Джерело: Еспресо.Захід.
Відповідну інформацію на своїй сторінці у соцмережі оприлюднив отець Юстин Бойко.
Йдеться про магазин Арт Платформа Відро. На постері з світлиною Шептицького написана його відома цитата “Не потоком шумних і галасливих фраз, але тихою, невтомною працею любіть Україну”. Однак, слова “любіть Україну” замінені на “…бемо русню”
Юстин Бойко звернувся до авторів плакату з закликом не чинити на фоні святого богохульства.
“У центрі плакату постать слуги Божого митрополита Андрея Шептицького з дуже богохульно перекрученими його словами.
Звертаюся з проханням до ідейників і власників заклад, які вивісили ці плакати – зніміть їх негайно не чиніть богохульства. Бо хто висміює святих чи святі речі, той чинить богохульство”, – написав Юстин Бойко.
У коментарі для “Еспресо.Захід” він додав, що його колега спілкувався з працівниками магазину.
“Плакат з’явився в одній з патріотичних крамниць. Мій колега, один з священників це побачив, підійшов до продавчині і попросив, щоб це зняли. Але очевидно, що власники та ідейні натхненники не хотіли цього робити. Я написав пост-попередження, але вони не відреагували, тому сьогодні виставив локацію цього магазину. Якщо такий плакат надрукований в одній крамниці, то треба перевіряти й інші. Це вже не піднімає наш патріотизм, а ображає нашу гідність та українську ідентичність. Я вже не кажу про те, що митрополит Андрей є слугою Божим”, – розповів він.
Довідково
Андрей Шептиицький (29 липня 1865 — 1 листопада 1944) — предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901—1944). Доктор права (1888) і богослов’я (1894).Він один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Представник шляхетного та графського роду Шептицьких. Народився у Прибличах (Яворівський район).
Поставлений папою Левом XIII на єпископа Станиславівського (1899), а згодом — митрополита Галицького (1900). Як сенатор брав участь у роботі Віденського парламенту, був заступником маршалка Галицького крайового сейму (1903—1913). Послідовно захищав права українського населення. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. Заснував Національний музей у Львові (1905). Стимулював економічну діяльність українців, сприяв відкриттю кооперативів. Під час Першої світової війни заарештований російськими військами (1914), вивезений до Росії (1914—1917). Повернувшись до Львова, став одним зі співзасновників ЗУНР (1918). Інтернований польською владою на Святоюрській горі (1919). Працював апостольським візитатором у Північній і Південній Америці (1922—1923), постійно піднімав українське питання на зустрічах найвищого рівня. Арештований польською владою за проукраїнську діяльність: його утримували в Познані (1923—1924), а звільнили після особистого втручання папи Пія XI.
