На Личаківському цвинтарі цього року хочуть відреставрувати дванадцять надгробків

Нинішнього року на Личаківському кладовищі у Львові у співпраці із Міністерством культури Польщі хочуть відновити дванадцять надгробків.

Джерело: Дивись.Інфо.

Як цитує пресслужба міськради директора ЛКП «Личаківський цвинтар» Михайла Нагая, йдеться про такі об’єкти – надгробки на могилах Мєчислава Гембаровіча, мистецтвознавця, багаторічного керівника найбільшої книгозбірні Львова, Юзефа Ногая, вчителя, директора гімназії, родини Кульчицьких (Томаш Кульчицький – львівський кравець, видавець «Дзєнніка муд Паризкіх»). Також відновлюють гробницю родини Глаттих, у якій похований Пьотр Тарнавєцкі – відомий львівський архітектор і будівничий.

Крім того, музей власним коштом також відновлює надгробки на похованнях відомих львів’ян. Щороку це близько двадцяти об’єктів: мова про українські поховання, які не є доглянуті, де втрачено родинні стосунки, але ці особи мали культурний, політичний вплив на галицьке суспільство, на українське суспільство.

Михайло Нагай пояснює, це, як правило, директори гімназій, професори, судді, політики. Ми запланували відновити близько 20 таких поховань, але всі сили і кошти були скеровані для ліквідації наслідків буревію: було пошкоджено 276 пам’ятників. і, крім тих робіт, які запланували, потрібно відновити, склеїти, змонтувати ці пам’ятники. І вже на 85-90% відновили їх.

Зокрема, впорядковано надгробок на могилі отця Володимира Гургули, пароха Успенської церкви у Львові, який провадив багатолюдний похорон Івана Франка з його будинку на Личаківський цвинтар.

Директора ЛКП «Личаківський цвинтар» також розповів, що наукові співробітники музею відшуковують на Личаківському цвинтарі втрачені поховання. Наприклад, з Генеральним консульством Чеської республіки у Львові встановили надмогильний знак відомому архітектору Карелу Боубліку.

«Вони виготовили і профінансували табличку, ми – поставили невеличку стелу, облаштували все. Наші науковці віднайшли могилу Модеста Каратницького – відомого політика, посла Галицького сейму та Австрійського рейхстрату, голови Товариства українських правників – і ми встановили середньої величини пам’ятник. Знайшли і впорядкували місце поховання Антіна Глодзінського – рідного дядька Степана Бандери по лінії матері, священника, педагога», – каже чоловік.

Також в цьому році заплановано встановити надгробок на віднайденому похованні Володимира Масляка – українського письменника, перекладача, критика, журналіста.

Як пояснюють у міськраді, щороку на Личаківському кладовищі виконують значну кількість реставраційних робіт на надгробках. Зокрема, дирекція цвинтаря окремо власним коштом щороку поводить ремонтні роботи близько 20 нагробків відомих львів’ян, похованих на Личакові. У межах програми «Спільна спадщина» щороку група українських і польських реставраторів, за фінансування Міністерства культури Польщі, виконує реставрацію 10-12 надгробків. Цей проєкт розпочався у Львові ще у 2007 році.

Загалом за час такої співпраці на Личаківському цвинтарі відреставрували близько 100 надгробків.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.