За інформацією служби з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», у 2015 році магістраль сплатила органам місцевого самоврядування 32,5 млн гривень земельного податку. На 2016 рік залізниці нараховано у 6 разів більше – понад 181,4 млн гривень.
Як розповів начальник служби Дмитро Лазарєв, відповідно до внесених у 2014 році змін у Податковий кодексу України, з 2016 року істотно змінились ставки земельного податку за земельні ділянки, що належать до земель залізничного транспорту. Раніше податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів), що належать до земель залізничного транспорту, справлявся в розмірі 0,25 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та 0,02% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в області за земельні ділянки за межами населених пунктів, грошову оцінку на які не проведено.
Відповідно до внесених змін, органи місцевого самоврядування встановлюють ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3%, а ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, оцінку яких не проведено, — у розмірі не більше 5%.
Унаслідок цього фіскальне навантаження на залізничну галузь збільшилось до 12 разів за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, і до 250 разів за ті, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
«У країнах Європи залізниці взагалі звільнені від сплати податку на землю під інфраструктурою, – зазначив Дмитро Лазарєв. — Натомість тепер унаслідок ставок, які затвердили деякі органи місцевого самоврядування, за 10% усієї землі (3500 га), Львівська магістраль у 2016 році повинна сплатити понад 50% усього земельного податку – 90 млн гривень із загальної суми 181,4 млн гривень. До прикладу, сума податку на землю у місті Ковель складає 2/3 усього податку у Волинській області. У містах Мукачево, Чоп та Воловець, смт Батьово податок більший, аніж в обласному центрі – Ужгороді».
Відтак, Львівська магістраль скерувала листи до місцевої влади із проханням переглянути ставку податку на землі залізничного транспорту. Адже магістраль завжди була бюджетоформуючим підприємством, її неодноразово визнавали кращим платником податків регіону серед великих підприємств. Окрім того, працюючи на зміцнення економіки, залізниця ніколи не залишала без уваги проблеми та потреби як окремих людей, так і громад та органів місцевого самоврядування, які часто зверталися за допомогу. Протягом останніх 20 років залізничники втілили кілька десятків важливих проектів, на які не мали коштів місцеві громади – це і відбудова житла та іншої інфраструктури у 1999 та 2001 роках після масштабних повеней на Закарпатті, і спорудження та ремонти шкіл в селах Лапаївка, Твіржа, Берегове, Соколя, (Львівщина), Гута (Івано-Франківщина), Рукшин (Буковина), газифікація міста Сарни та побудова тут котельні, завдяки якій отримали тепло кілька мікрорайонів міста. Залізничники першими відгукнулися, коли з’явилася потреба реконструювати будинок ветеранів у Рівному, допомогли збудувати Сихівський міст у Львові, обладнали водопостачання та каналізацію у Чопі, Сарнах, Здолбунові, Ковелі, Самборі, Стрию, Чорткові та ін. Відтак, залізничники хотіли б, аби сьогодні і місцева влада з розумінням поставилася до проблемного питання оподаткування залізничних земель та знайшла можливість не підвищувати земельний податок.
