19 жовтня Львівщина проводжає в останню путь десятьох своїх синів — військовослужбовців, які загинули, захищаючи незалежність України. Про трагічну звістку повідомила пресслужба Львівської обласної військової адміністрації.
**Тарас Ткачук**, мешканець Сокаля Шептицького району, долучився до Збройних сил добровільно у вересні 2024 року. Службу проходив стрільцем-гранатометником у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді. На момент загибелі воїну виповнився 51 рік, пише Суспільне.
**Ярослав Кунинець** родом із села Любеля Жовківської громади Львівського району. Чоловік загинув 12 жовтня поблизу міста Лиман Краматорського району на Донеччині. Йому було 41 рік.
**Олександр Мінтян**, уродженець села Угри Городоцької громади Львівського району, командував відділенням підвозу артилерійської батареї у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Загинув 3 квітня 2025 року неподалік Олешні Суджанського району Курської області у віці 36 років.
**Руслан Стеца**, львів’янин, став на захист держави у 2025 році та служив у 1-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ. Віддав життя 9 жовтня у 26-річному віці.
**Володимир Берест**, також львів’янин, приєднався до армії цього року й воював у складі 14-го армійського корпусу Сухопутних військ. Загинув 7 жовтня — саме у день свого 41-річчя.
**Арсен Шматко**, мешканець Львова, захищав Батьківщину з 2024 року у лавах 1-го Донецького прикордонного загону “Гарт” Державної прикордонної служби. Військовослужбовець, нагороджений відзнакою “Ветеран війни”, загинув 8 жовтня у 45 років.
**Мирон Гладій** з Миколаєва на Стрийщині долучився до оборони країни у листопаді 2023 року. Загинув 10 жовтня внаслідок атаки російського FPV-дрона поблизу села Хомине на Харківщині. Воїну було 42 роки.
**Володимир Остапчук**, житель Радехова Шептицького району, служив майстром 1-го ремонтного відділення бронетанкової техніки ремонтного взводу 2-ї ремонтної роти.
**Роман Григорчук** народився у Ходорові, а після весілля переїхав до Нового Роздолу. Воював у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша на посаді стрільця. У травні 2024 року зник безвісти поблизу Семенівки на Донеччині та потрапив у полон, де провів майже два роки. Повернувся на волю в березні цього року, однак 17 жовтня його серце зупинилося. Захиснику було 48 років.
**Роман Гапотченко**, уродженець Луганська, мешкав там до жовтня 2014 року. У 2018-му добровільно пішов служити до ЗСУ, воював сержантом піхоти у складі 30-ї окремої механізованої бригади. Через стан здоров’я був звільнений зі служби восени 2023 року. 16 жовтня серце чоловіка зупинилося через хворобу. Йому було 53 роки.
