Екологічний паспорт Львівської області за 2025 рік засвідчив тривожну статистику: діючі полігони та звалища регіону в середньому заповнені на три чверті, а сумарний обсяг накопичених за роки побутових відходів перевищив 5 мільйонів тонн. Про перспективи вирішення сміттєвої проблеми в ефірі Українського радіо Львів розповів директор Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Володимир Корда.
За його інформацією, у регіоні наразі функціонує 22 полігони твердих побутових відходів, які загалом займають площу 140 гектарів. Хоча середній показник заповнення сягає 75%, посадовець наголошує, що ситуація неоднорідна — кожен об’єкт має власні технічні характеристики, потужність та залишковий ресурс, пише Суспільне.
“Говорити, що Львівська область залишиться без можливості захоронення відходів, некоректно і ще доволі рано. Водночас рівень заповнення полігонів є для нас чітким сигналом необхідності впровадження системних змін”, — зазначив Корда.
## Роздільний збір працює лише частково
Директор департаменту визнав, що наразі сортування сміття в області здійснюється не повною мірою — переважно через встановлені контейнери для скла, паперу та пластику. Основна ж маса побутових відходів потрапляє прямісінько на звалища, більшість з яких експлуатується з перевищенням проєктних норм накопичення.
За словами посадовця, застарілі місця видалення відходів є серйозним джерелом забруднення ґрунтів, повітря та підземних вод.
## Регіональний план до 2034 року: закриття старих полігонів і створення кластерів
У січні 2026 року очільник Львівської ОВА Максим Козицький підписав розпорядження про затвердження регіонального плану управління відходами, розрахованого до 2034 року. Документ передбачає поетапне закриття та рекультивацію низки полігонів — спочатку Миколаївського, Старосамбірського, Добромильського, Турківського та Бориславського, а надалі — Перемишлянського, Жидачівського, Бродівського та інших.
Ключовою ідеєю плану є розширення охоплення населення послугами вивезення сміття, збільшення частки роздільного збирання, нарощування потужностей сортування та створення переробної інфраструктури. Це має суттєво зменшити обсяги захоронення відходів.
“У Львівській області буде створено шість кластерних полігонів місць видалення відходів — Стрийський, Самбірський, Новояворівський, Північний, Золочівський кластери. Ми покладаємо великі надії, що після завершення будівництва запрацює завод з оброблення відходів у Львові”, — розповів Корда.
## Рекультивація — тривалий і дороговартісний процес
Деякі громади вже у 2026 році розпочали підготовку своїх полігонів до закриття. Процес рекультивації включає ущільнення та відсипку ґрунтом, забезпечення герметичності для захисту від атмосферних опадів, обов’язковий відбір інфільтрату та дегазацію — адже накопичені за роки гази можуть спричинити займання.
“Це вельми дороговартісні проєкти, але територіальні громади розуміли, що рано чи пізно доведеться це завершувати”, — пояснив директор департаменту.
Він додав, що до 30 жовтня місцеві громади мають подати до департаменту заявки на співфінансування розробки проєктної документації для рекультивації. Втім, процес цей небистрий — рекультивація Грибовицького сміттєзвалища триває вже близько 10 років через його значні розміри.
## Сортувальні потужності потребують модернізації
Наразі сортувальні лінії продуктивністю приблизно 50 тисяч тонн на рік мають Самбірська, Новояворівська, Шептицька та Золочівська громади (по одній лінії), а Стрийська громада — дві.
“Це не найсучасніші лінії з передовими технологіями, але вони дають змогу відсортувати пластик, скло, деревину і працювати з цими фракціями надалі. Втім, цього недостатньо”, — визнав Корда.
За його словами, департамент веде перемовини із закордонними партнерами та органами місцевого самоврядування щодо участі у грантових проєктах для закупівлі нових сортувальних ліній та впровадження попереднього сортування відходів перед їх відправкою на кластерні полігони.
## Місцеві плани управління відходами: лише 10% громад встигли вчасно
Володимир Корда нагадав, що кожна територіальна громада області зобов’язана до кінця 2026 року розробити власний план управління відходами. Наразі такі документи подали менш ніж 10% громад.
