Усі територіальні громади Львівської області розробили власні Плани стійкості — документи, покликані підготувати об’єкти критичної інфраструктури до роботи в зимовий період за умов воєнного стану. Йдеться передусім про резервні джерела електроенергії, альтернативні способи опалення та захист стратегічно важливих об’єктів.
За даними Львівської обласної військової адміністрації, найгострішою потребою громад залишається резервне електропостачання — насамперед генератори. Хоча більшість громад уже має таке обладнання, їм бракує додаткового резерву техніки, пального чи інших автономних джерел живлення для забезпечення безперебійної роботи протягом тривалого часу. Водночас в ОВА зазначають, що деякі громади — зокрема Оброшинська та Перемишлянська — уже повністю забезпечили об’єкти тепло- та водопостачання резервними джерелами енергії, пише Суспільне.
Суспільне звернулося до Львівської ОВА з офіційним запитом щодо деталей реалізації Плану стійкості в області. Відповідь надійшла лише на одне з чотирьох поставлених питань: кошти державного бюджету спрямовуються на інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури, а також на встановлення когенераційних установок і блочно-модульних котелень. На решту запитань в адміністрації відповіли відмовою, посилаючись на обмеження, передбачені Законом України “Про доступ до публічної інформації”.
**Львів виконав план на 59%**
Ще у березні міська рада Львова затвердила власний План стійкості, деталі якого не розголошуються з міркувань безпеки. Документ охоплює 96 проєктів за кількома напрямами. Як розповів перший заступник міського голови Андрій Москаленко, ключовими напрямами є захист об’єктів інфраструктури, додаткова генерація електро- та теплопостачання, а також розвиток альтернативних і резервних джерел живлення.
На сьогодні львівський План стійкості реалізовано на 59%. Окрім бюджетного фінансування, місто активно залучає міжнародні кредитні кошти — за останні два роки Львів отримав два кредити, співпрацюючи з Європейським інвестиційним банком, урядами Німеччини та Норвегії й іншими міжнародними партнерами. Загальна вартість програми перевищує 3 мільярди гривень. Держава також виділила міські кошти на будівництво блочно-модульних котелень та захист критичної інфраструктури.
За словами Москаленка, наразі в місті будують понад п’ять спеціальних бетонних конструкцій — так званих саркофагів — для захисту важливих об’єктів. Їхнє точне розташування не розголошується з міркувань безпеки.
Розвивається й мережа альтернативного опалення: у Львові вже функціонує близько 30 твердопаливних котелень, ще близько 60 планують встановити переважно у школах. У разі критичних сценаріїв ці об’єкти зможуть слугувати пунктами обігріву.
**Мешканці теж готуються самостійно**
До зими активно готуються й об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Наприклад, на Сихові одне з ОСББ встановлює власну сонячну електростанцію. Як розповіла голова правління ОСББ “Антей-7” Оксана Кінзирява, минулорічні тривалі блекаути змусили мешканців шукати альтернативні рішення. Завдяки участі у програмі співфінансування з фондом “Грін дім” будинок отримає автономне живлення для ліфтів, освітлення під’їздів, домофонів, відеоспостереження та насоса для подачі води на верхні поверхи. Індивідуальний тепловий пункт будинку також підключать до сонячної станції як резервне джерело.
**Експерти: папір без грошей не гарантує стійкості**
Співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук у коментарі Суспільному висловив стриманий оптимізм щодо ефективності Планів стійкості. За його словами, з передбачених 40 мільярдів гривень частина справді буде використана на реальні потреби, однак цих коштів і можливостей не вистачить, щоб повністю підготуватися до 1 листопада. Експерт наголосив, що сама наявність красиво названого документа не гарантує захисту від ракетних і дронових атак та не виключає можливих відключень електроенергії.
Керівник Львівського регіонального відділення Асоціації міст України Анатолій Шалаєв переконаний, що Плани стійкості повинні формуватися саме громадами, оскільки вони найкраще знають власні потреби. Втім, за його словами, без належного фінансування такі документи ризикують залишитися формальністю. Він наголосив, що держава має розробити механізм справедливого розподілу ресурсів між громадами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб у тепло-, водо- та електропостачанні.
**Офіційні цифри фінансування**
Суспільне також звернулося із запитом до Міністерства розвитку громад та територій України щодо обсягів фінансування та стану реалізації Плану стійкості на Львівщині. У міністерстві повідомили, що для області передбачено понад 426 мільйонів гривень на інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення. Ще понад 11 мільйонів гривень виділено на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт блочно-модульних котелень і когенераційних установок.
Згідно з даними онлайн-моніторингу стану інженерного захисту нових об’єктів критичної інфраструктури, станом на 17 серпня 2026 року, за результатами аудиту Держспецзв’язку, рівень будівельної готовності у Львівській області становить 34,9%.
